Cуд відправив Корбана під арешт

Дніпровський районний суд Києва виніс рішення щодо Геннадія Корбана

Як повідомляє «Громадське», суд задовольнив клопотання Генеральної прокуратури щодо зміни запобіжного заходу лідеру партії УКРОП на тримання під вартою протягом 60 діб.

Зазначається, що вказане рішення ухвалив суддя Чаус. Після оголошення рішення суду Корбан добровільно вийшов із зали у супроводі поліції.

Нагадаємо, в Дніпровському суді розглядалося клопотання прокуратури про зміну запобіжного заходу Корбану з домашнього арешту на утримання під вартою.

Корбана підозрюють у керівництві організованим злочинним угрупованням, яке привласнило 40 млн грн з фонду для бійців Антитерористичної операції. 

Юлія Тимошенко: Недопустимо й надалі покладатися на Мінські угоди

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко вважає, що замість Міських угод потрібна інша, більш дієва стратегія, яка дозволить Україні диктувати умови Росії, поки країна-агресор знаходиться під світовими санкціями.
Про це вона заявила в прямому ефірі програми «Право на владу каналі «1+1».
«Ми бачимо, що Мінські угоди не принесли врегулювання. Нам потрібна абсолютно інша, паралельна стратегія. Якщо хтось вірить в Мінські угоди - треба продовжувати добиватися результату», - сказала Тимошенко.
Голова фракції вважає, що дипломатичні переговори можуть бути по-різному проведені: «Або здати все в закритому режимі, в кулуарних переговорах, або вибороти право України бути учасником цих переговорів і диктувати умови в той час, коли світ тримає санкції проти Росії».
Лідер «Батьківщини» також вважає недопустимим й надалі «покладатися на Мінські домовленості та проводити вибори на окупованих територіях».
«Мінські угоди - це шлях не до миру, а до здачі української території і перетворення її на Придністров'я!» - наголосила Юлія Тимошенко і зазначила, що таку позицію підтримує більшість людей.

Новини Плідна ніч: депутати ухвалили низку законів

Цієї ночі депутати ухвалили кілька законів, які напряму не пов'язані з бюджетом.
Зокрема, дозволили допуск підрозділів Збройних сил інших держав та територію України задля участі у багатонаціональних навчаннях. Змінили процедуру призначення командувача Нацгвардії - тепер його призначатиме та звільнятиме президент за поданням міністра внутрішніх справ. Раніше це робила Верховна Рада за поданням глави держави.
Іще один ухвалений закон - про публічні закупівлі, всі державні закупівлі  тепер перевели на електронну систему. Мета - побороти корупцію у цій царині.
Нагадаємо, бюджет на 2016 рік, який нардепи ухвалили рано-вранці у п'ятницю, 25 грудня, має дефіцит у 3,7% ВВП.
Напередодні Рада внесла зміни до Податкового кодексу. Згодом пізно увечері на засідання збирався уряд, аби врахувати ці зміни. Потім оновлений варіант кошторису узгодив профільний комітет. І о 3 ночі його розпочали розглядати у парламенті. Вистачило години. І бюджет ухвалили - з першої спроби.

У Тимошенко задоволені результатами виборів

За результатами голосування у всеукраїнському вимірі «Батьківщина» отримала практично стільки ж мандатів, як і президентська партія «Солідарність» і представлена у радах усіх без винятку областей України та Києва. Таку статистику оголосили на з’їзді політичної сили, який 12 грудня відбувся у Києві.

Як повідомили Дніпрограду активісти «Батьківщини», які великою делегацією відвідали урочисте зібрання, лідер партії Юлія Тимошенко задоволена результатами на виборах.

«Ми як команда – єдина з усіх парламентських партій, яка суттєво покращила результат! Ми – єдина політична сила, яка кардинально та неспростовно перемогла! «Батьківщина» збільшила свій результат у 3,4 рази. Це означає не просто ривок, підтримку – це означає велику перемогу. Але ця перемога означає і велику відповідальність», - наголосила у своїй промові на з’їзді Юлія Тимошенко.

За словами Тимошенко, зі всіх політичних команд, які є сьогодні в Україні, з безпорадністю, з нечесністю, з несправедливістю влади може впоратися лише одна команда в Україні і ця команда – це партія «Батьківщина».

Успішними виявилися результати місцевих виборів і для «батьківщинівців» Дніпропетровщини, які у переважній більшості рад області втримали, а багато де й суттєво поліпшили, свої позиції.

Зокрема, у Дніпропетровську «Батьківщина» отримала представництво у п’ятьох районних радах: Амур-Нижньодніпровській, Бабушкінській, Індустріальній, Красногвардійській та Самарській.

Влада запевняє, що вже на 45% перемогла корупцію в Україні

На сайті Національної ради реформ враховується, як українська влада бореться з корупцією. І згідно з даними з цього сайту, за 9 місяців 2015 року в Україні корупція вже на 45% знищена. Залишилася справа за малим. Ще якихось 55%, і відразу корупція в Україні та, передусім, у держапараті.

Якщо хтось думає, що боротьба з корупцією - це реальне зменшення державного апарату і заодно ліквідація зайвих міністерств та відомств; підвищення заробітної плати держслужбовцям до нормального рівня; формування уряду з професіоналів, а не політичних пройдисвітів; припинення практики ставити на чолі держструктур коханок і різного роду сумнівних особистостей, то вони дуже помиляються. Насправді боротьба з корупцією - це серйозна справа, узгоджене з США, ЄС і МВФ, і зводиться до звичайного прийняття різноманітних документів, які повинні так налякати наших корупціонерів, що вони просто перестануть брати хабарі.

Згідно сайту Національної ради реформ, Україна успішно веде боротьбу з корупцією. Зокрема:

Прийнята Державна програма імплементації Антикорупційної стратегії на 2014-2017 роки. Треба думати, вже в 2018 році корупції в Україні не буде. А сама стратегія, це просто-таки "бич Божий" для корупціонерів. Виконання 100%.

Створено Національне антикорупційне бюро. Не дивно, що хабарі в Україні зросли, тому що всі знаючі люди пояснюють, що тепер треба буде і співробітникам цього бюро давати "на лапу". Завдання виконано лише на 75%.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура ще не створена, і ось це і затягує закінчення боротьби з корупцією. Та обставина, що ця контролююча структура нічим не відрізняється від десятка інших контролюючих структур, які вже більше двадцяти років борються з корупцією, згадувати не варто. Буде ще одна "годівниця" для потрібних людей. Виконання завдання 0%.

Національне агентство з питань протидії корупції створено лише на 38%. Дуже шкода, саме зараз Україні дуже не вистачає ще одного органу, який не стільки буде боротися з корупцією, як буде сам розсадником корупції і хабарництва. Бо навіть зараз зрозуміло, що вся його робота буде зводитися до однієї задачі – "заробити собі в кишеню на перевірки".

Тільки на 0% введена нова система контролю за доходами та витратами держслужбовців. Але навіть якщо вона і буде введена, то можна бути впевненим, що вся її робота буде стосуватися тільки дрібних держслужбовців, які просто не зможуть відкупитися від перевіряючих. При цьому вище керівництво держслужби буде завжди "чесним і жити на одну зарплату".

На 50% виконані плани щодо внесення змін до законодавства щодо фінансування політичних партій, яке буде жорстко контролювати гроші політичних партій з партійної каси. Про те, що, як правило, політичні партії в Україні фінансуються неофіційно, і навіть лідери партій, які зараз засідають у парламенті, отримують зарплату не в касі, знають всі, але роблять вигляд, що це дійсно боротьба з корупцією.

На 75% виконано завдання щодо оприлюднення суспільно важливої інформації про державні органи. Це раніше не було проблемою. Біда в тому, що навіть якщо ЗМІ і публікують конкретні факти про корупцію того чи іншого урядовця, то це ніяк не відбивається на його роботі і кар'єрі. Ніхто не звертає уваги на заяви ЗМІ, поки немає команди "мочити держчиновника", ось тоді всі починають відразу все згадувати.

ООН: Росія продовжує постачати зброю сепаратистам в Україні

З початку війни, з квітня 2014 року, в зіткненнях між українською армією та російсько-терористичними військами на сході України загинуло понад 9 тис. осіб. Москва продовжує посилати сепаратистам зброю та бойовиків.
Верховний комісар ООН з прав людини опублікував 12-й доповідь Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні за період з 16 серпня по 15 листопада, повідомляє агентство Anadolu.
Глава підрозділу Управління верховного комісара ООН з прав людини, що відповідає за регіони Америки, Європи та Центральної Азії Джанні Магадзені виступив із заявою на прес-конференції в Женевському бюро ООН, представляючи доповідь моніторингової місії.
«З середини квітня 2014 року в ході конфлікту в Україні загинули понад 9115 осіб. В останні кілька місяців зіткнення в деяких регіонах зменшилися, однак серйозні порушення прав людини продовжуються», — розповів він.
На його думку, у зменшенні зіткнень зіграли роль припинення вогню та виведення обома сторонами важкої зброї з лінії фронту, нові жертви в основному викликані вибуховими пристроями, які є пережитками війни.
Магадзені повідомив, що в підконтрольні сепаратистам регіони все ще триває поставка Росією зброї та бойовиків. У Донецькій і Луганській областях тривають серйозні порушення прав людини, такі, як вбивства, тортури, жорстоке поводження, незаконні затримання, примусова праця, заборона мітингів і пікетів, близько 2,9 млн людей постраждали в результаті конфлікту.

Янукович дал интервью российским СМИ: основные тезисы

По словам Януковича, для решения вооруженного конфликта на Донбассе он бы обратился к истории
Скандальный экс-президент Украины Виктор Янукович, который бежал из страны во время Революции Достоинства, дал интервью РИА Новости. Сейчас он проживает на территории РФ, и периодически общается с российской прессой. Бывший глава государства в очередной раз рассказал о своем отношении к событиям 2013-2014 годов, к нынешней ситуации в Украине, к действующей власти и к военным действиям на Донбассе.
"Украина была успешным государством"
Свой ответ на первый вопрос касательно отношения ко всему произошедшему в Украине начиная с 2012 года, Янукович начал мыслью о том, что в то время "Украина была успешным государством". По его словам, власти занимались вопросами повышения пенсий, зарплат и стипендий, развития разных сфер жизни граждан и Украины в общем. А события 2013-2014 годов, то есть Революцию Достоинства, Янукович назвал "трагедией".
"То, что произошло потом, в 2013-ом и 2014-ом, иначе как трагедией, не назовешь. Это - человеческое горе, боль, тысячи смертей. Произошла трагедия, которая привела к расколу государства, утрате независимости и, конечно, к страшному горю людей", - заявил экс-президент.
"Минским соглашениям нет альтернативы"
Янукович поддержал традицию многих политиков говорить о том, что Минские соглашения очень важны и только с их помощью возможно разрешить вооруженный конфликт на Востоке Украины.
"Во-первых, я считаю, что на сегодняшний день альтернативы Минским соглашениям нет. О том, что эти соглашения должны перейти в 2016 год - в этом тоже нет никаких сомнений. Сегодня уже вот он, шестнадцатый год, на пороге. А пока не видно такого большого прогресса. Да, идет процесс, но очень-очень медленно. Очень сложно", - заявил Янукович.
Экономическая блокада Донбасса приведет к гуманитарной катастрофе
Янукович обвинил украинские власти в экспериментах над жителями Донбасса, в плане "выживут-не выживут" в результате экономической блокады региона. Он также посетовал на то, что больше всего от этого страдают пенсионеры, "которых нынешняя власть оставила без пенсий и пособий и обрекла на верную смерть".
"Самое страшное, что происходит все это накануне прихода холодов. В преддверии зимы нужно приложить все силы для обеспечения людей теплом и всем необходимым, чтобы избежать гуманитарной катастрофы! Самое главное - необходимо срочно отменить эту "смертоносную" блокаду, иначе Донбасс ожидает гуманитарная катастрофа", - подчеркнул Янукович.
Чтобы разрешить конфликт на Донбассе, Янукович бы обратился к истории
Бывший глава государства также рассказал и о том, как бы он сам действовал в подобной ситуации. В первую очередь он конечно же заявил, что не допустил бы ее. По его словам, он не применял силу и не использовал армию, а в последующих событиях после его бегства из Украины виновата нынешняя власть страны.
"Я бы ее не допустил. Вспомните февраль 2014 года - захват государственных органов на Западной Украине. Я не применил силу и армию в отношении жителей Западной Украины, потому что они тоже граждане Украины. Их жизни я должен был защищать. Я сел договариваться с оппозицией и 21 февраля подписал Соглашение, которое было также визировано европейцами. Невыполнение этого Соглашения и последующие трагические события - полностью на совести лидеров тогдашней оппозиции и европейских государств, которые визировали Соглашение", - заявил он.
Также Янукович сказал, что для решения вооруженного конфликта на Донбассе необходимо обратится к подобным случаям в истории, а также попросить поделится опытом федерализации Швейцарию, США, Германию.

«Батьківщина» не підтримає урядовий проект Податкового кодексу – Тимошенко

Фракція «Батьківщина» у парламенті не підтримає урядовий проект Податкового кодексу, на базі якого уряд розраховує показники держбюджету на 2016 рік. Про це в ефірі телеканалу «Інтер» 6 грудня заявила лідер партії Юлія Тимошенко, повідомляє прес-служба політичної сили.
Тимошенко назвала «злочином проти українців» збільшення оподаткування для малого та середнього бізнесу, фермерських господарств і громадян.
«Податок на доходи фізичних осіб уряд планує підняти з 15% до 20%, а для підприємств податок на прибуток планує збільшити з 18% до 20%», – заявила Тимошенко.
Юлія Тимошенко стверджує, що в урядовому проекті Податкового кодексу пропонується скасувати пільгову систему оподаткування для малого та середнього бізнесу, фермерських господарств.
Водночас лідер «Батьківщини» заявила про готовність своєї фракції голосувати за розроблений у парламенті проект Податкового кодексу.
Верховна Рада наступного пленарного тижня планує розглянути два проекти Податкового кодексу. Виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко в ефірі Радіо Свобода вказав, що урядовий проект – «це той варіант, який до цього в принципі обговорювали Мінфін і український уряд з МВФ, коли взагалі домовлялися про співпрацю». Розроблений у Верховній Раді документ Устенко називає «найбільш ліберальним, який зараз взагалі існує в Україні».

Саакашвілі назвав імена головних корупціонерів країни

Головних корупціонерів країни назвав керівник одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі. Гучна заява пролунала під час антикорупційного форуму, що відкрився в Одесі.
За версією голови одеської ОДА, серед найбільших корупціонерів — політик і підприємець Давид Жванія, нардеп від "Народного фронту" Микола Мартиненко, голова "Енергоатому" Юрій Недашківський, гендиректор "Східного гірничо-збагачувального комбінату" Олександр Сорокін. Через них держбюджет недоотримує 5 мільярдів гривень. У центрі схем, каже Саакашвілі, стоїть прем'єр Арсеній Яценюк. Якщо цього не припинити, Україні загрожує нова хвиля народного гніву і нова революція.
"Люди чекали, що після революції будуть справжні зміни, потім цих людей кудись убік відставили і стали красти як і раніше. Результат може бути дуже плачевний — такий же, як у багатьох аналогічних історичних ситуаціях у минулому. У тому числі на наших спільних територіях, звідки ми хочемо втекти", — сказав Саакашвілі.

Мустафа Найєм закликає владу "не мовчати і говорити правду"

Народний депутат України Мустафа Найєм назвав антикорупційний форум в Одесі "арт-обстрілом перед відставкою Яценюка" і закликав "говорити правду".
"Коломойським сам зізнався, що у нього є таємний договір з Порошенком. З ким домовляється Фірташ? Ми всі знаємо.
Главу СБУ, генпрокурора, парламент контролює президент" - цитує Найєма співтовариство EuroMaydan.
"Якщо ви думаєте, що я буду когось захищати, то ні, я не самогубець. Всі хто сидить всередині і мовчать - політичні самогубці" - вважає народний депутат.

Польща змінює політичний курс: мігранти, безпека та Україна

Післявиборчі інтриги у Польщі завершилися: новопризначений польський уряд від "Права і справедливості" відпрацював свій перший тиждень.

Це – перший некоаліційний уряд у Польщі з 1989 року. Про які перспективи для польсько-українських відносин свідчать нові призначення?

Перший висновок, який напрошується з аналізу урядової композиції, та й ключових фігур у польському політикумі загалом, -

ера політичних "важковаговиків", які розумілися на українських справах і відстоювали інтереси України як у Варшаві, так і в Брюсселі, у минулому.

Само по собі, це цілком нормально, адже з'являються нові політики, а тому Ураїні треба не лише підтримувати стосунки зі старими друзями у Польщі, але й здобувати нових.

Втім, недобрим сигналом є те, що польські політики узагалі намагаються уникати теми України  у публічному дискурсі, - як зробила, наприклад, прем’єрка Беата Шидло у своєму першому зверненні до Сейму. Не менш красномовним є й те, що візит до Києва не увійшов до переліку пунктів призначення президента Анджея Дуди на перші 100 днів (!) президентства.

До речі, перший закордонний візит польського президента прийшовся до Таллінна. Цей факт є ілюстрацією "регіонального спрямування" зовнішньої політики Польщі. Фокус на регіоні, на противагу, скажімо, німецько-польському тандему, – традиційна зовнішньополітична схема правлячої партії.

Ідея, яку розкручує новопризначений міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, полягає у "вирівнюванні" рівня безпеки у Центрально-Східній Європі у порівнянні з Європою Західною. "ПіС" здавна наполягав, що без розміщення інфраструктури НАТО держави Центрально-Європейського регіону мають у НАТО "громадянство другого класу".

Сам  Ващиковський є переконаним атлантистом і у складі попереднього уряду "ПіСу" особисто відповідав за переговори про розміщення на території Польщі американської системи ПРО.

Безпековий дискурс узагалі став домінантним для "ПіСу" на початку його урядування.

Так, теракт у Парижі був використаний польським міністром у європейських справах Конрадом Шиманскі як ілюстрація неможливості виконання Польщею зобов’язань по міграційних квотах – доти, доки Польща не матиме "безпекових гарантій". Утім, виглядає так, що польський уряд використовує трагічні події у Франції як зручний привід для відмови від квот, взятих на себе їхніми попередниками.

Як відомо, уряд "Громадянської платформи" зобов’язався прийняти 7 500 мігрантів, однак, за даними Міжнародної організації  міграції, 55% поляків вважають мігрантів-мусульман загрозою для країни.

Саме критика цього рішення та обіцянка переглянути його стала однією з причин підтримки "Права і справедливості" на виборах навіть тими, хто не належить до традиційного електорату партії. 

Питання мігрантів вже стало "каменем спотикання" для відносин між Варшавою та Брюсселем. Свідчення цієї кризи - відсутність Анджея Дуди та Беати Шидло на неформальному саміті ЄС у Мальті, присвяченому міграційній кризі.

У Польщі пояснили це необхідністю перебування як президента, так і прем’єра на відкритті першої сесії нового парламенту. Але на дипломатичних реверансах справа не закінчилася. Вітольд Ващиковський публічно оголосив, що голова Європейської Ради Дональд Туск спеціально підлаштував дату саміту, щоб зірвати формування нового уряду. 

Ця заява ілюструє давню ворожнечу, яка точиться між Туском, колишнім прем’єром з опозиційної партії "Громадянська платформа", та представниками "ПіСу".

Чого варте хоча б особисте несприйняття між лідером "Права і справедливості" Качинські та Туском, яке триває вже понад десятиліття.

Схоже, що особиста історія деяких польських політиків може мати серйозні негативні наслідки для репутації Польщі у Європейському Союзі, а отже, і для її переговірної потужності у Брюсселі.

На жаль для України, скасування рішень попереднього уряду не скінчилося питанням мігрантів.

Росія хоче переписати Конституцію України на федеративних засадах?

Українська Конституція могла би бути змінена ще минулого року, якби не анексія Криму та початок військових дій на Донбасі. Тоді, справді, наклалося два процеси: потреба змінити Конституцію та зовнішня вимога – змінити українську Конституцію на догоду Росії.

Про це сьогодні, 23 листопада, під час прес-конференції на тему: «Старт у Львові Всеукраїнської комунікаційної кампанії «КонституціЯ», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив народний депутат України I. II, III, IV та VI скликань Тарас Стецьків.

- Я вам нагадаю, коли вперше виникла і масивно почала просуватися ідея змін до української Конституції. Це було сказано міністром закордонних справ Росії Лавровим, який сказав, що однією з умов розв’язання конфлікту на Сході України мають бути такі зміни в українській Конституції, які би передбачали федералізацію України, - каже він. 

На думку політика, українська влада в умовах 2014 року вчинила по- українськи. 

- Вона згодилася за фактом зі змінами до Конституції і сказала, що це і є децентралізація. І таким чином вимога Росії, яка дотепер хоче переписати Конституцію України на федеративних засадах, і об’єктивна вимога децентралізації України, яка випливала з внутрішніх потреб нашої держави, – наклались. І внаслідок багатьох процесів, через Іловайську трагедію, через Мінськ-1 і Мінськ-2, вона дійшла до того, що утворилася зміна до Конституції у вигляді п.18 перехідних положень, де записаний, так званий, особливий статус Донбасу, - каже Тарас Стецьків. 

Він також нагадав, що Конституція, яка була прийнята в 1996 році, вважалася однією з найкращих. 

- За такою Конституцією, з такою змішаною парламенсько-президенською моделлю можна було розвиватися українському державному організмові.  Проте проблеми виникли відразу, після її прийняття. Бо Президент, а тоді  був Кучма, не збирався її виконувати. І з 1997 року кожен рік чинилися спроби її змінити, - каже політик. 

За його словами, довший час ті спроби були невдалими. Але пізніше три рази Конституцію перелатали, перерізали, перекроїли. 

- Перший раз зміни до Конституції були способом розв’язати конфлікт між владою і народом, який виник в результаті Помаранчевої революції. Тоді вирішили змінити Конституцію, повністю порушивши процедуру. Потім в 2010 році Янукович брутально, через Конституційній суд, це все скасував. А під час другої української революції, в 2014 році, повернення до Конституції 2004 року стало способом розв’язання того, що після втечі Януковича мала утворитися легітимна влада, - каже Тарас Стецьків. 

На цей момент, за його словами. Зміни до Конституції мають ухвалити парламент, проголосувавши за них трьомастами голосами. Проте на цей момент незрозуміло, чи парламент готовий ухвалити таке рішення. 

- Проте, якщо цього не станеться, то виникає альтернатива прийняття Конституції установчими зборами, - каже він. 

Удар Парасюка: між правовою площиною і революційною доцільністю

Символ Революції гідності Володимир Парасюк, якого вважали головним рушієм перемоги Євромайдану, знову нагадав про себе ексцентричним вчинком: вдарив ногою в голову генерала СБУ, звинувачуючи його у кришуванні контрабанди. Українська громадськість розділилася в оцінці скоєного: від морального осуду хуліганського вчинку негідного звання нардепа, до повної підтримки революційного насильства над корумпованими чиновниками.

Удар ногою, як політичний аргумент

На засіданні антикорупційного комітету між депутатом Володимиром Парасюком та генералом СБУ Василем Пісним виникла словесна суперечка, в ході якої генерал заявив, що він «зробив для Революції можливо більше ніж той, хто там крикнув», – сказав Пісний, маючи на увазі Парасюка. Слова заступника керівника управління «К» Служби безпеки України В. Пісного обурили народного депутата. Парасюк швидко рвонув до Пісного та ногою вдарив його ззаду, потрапивши в шию. Розлюченого Парасюка відтягнули від генерала, а засідання антикорупційного комітету було зірвано.

Проти Парасюка відкрито кримінальне провадження  за статтею 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) Кримінального кодексу України. Проте нардеп наголосив: «Я не шкодую про те, що я зробив. Тому що він «кришує» контрабанду у Львівській області. Кожен львів'янин знає, хто такий Василь Пісний. І він зараз буде казати, що він для Майдану більше зробив?», – додав Парасюк.

Звинувачення Парасюка тут представленні як продовження революційної боротьби проти корумпованих чиновників, які залишилися при владі й після Майдану. А Парасюк, як відомий революціонер, взявся вершити «революційну доцільність», не чекаючи судової тяганини в «продажних і бюрократизованих судових інстанціях», використавши останній аргумент – удар ногою. Проте такий рівень політичної дискусії абсолютно міняє морально-політичний відтінок, якщо проаналізувати біографії учасників конфлікту, кожна з яких викликає чимало запитань.

Історія Парасюка

Політична зірка Парасюка яскраво спалахнула під час хвилинного виступу молодого революціонера на сцені Майдану у лютому 2014 року. Як думає більшість українців, саме після емоційного ультиматуму сотника Парасюка, Янукович уночі втік гелікоптером із Межигір’я. Країна була в захваті від сміливості юного сотника, якого могли вбити за такі слова ще в ту ж саму ніч. Дехто навіть пророкував йому президентські перспективи. Після перемоги Майдану Парасюк вступив до добровольчого батальйону «Дніпро-1», а у вересні вийшов з оточення під Іловайськом. Під час спроби виходу з оточення Парасюка контузило, він отримав осколочне поранення голови й потрапив у полон до росіян. Але у полоні йому якимось дивом вдалося залишитися не ідентифікованим спецслужбами РФ. Пізніше Парасюка з іншими полоненими передали російським десантникам та вивезли до Росії, де працівники ГРУ провели допит, але його особу знову чомусь не ідентифікували. Після обміну захоплених українських військових на полонених російських терористів Парасюк, якого вкотре ніхто не впізнав, вже наступного дня повернувся в Україну з іміджем учасника АТО.

Звісно, така героїчна військова біографія Парасюка, озвучена ним же, у багатьох викликає сумніви і підозри. Маючи лише середню освіту (оскільки факультет електроніки ЛНУ імені Івана Франка йому не вдалося закінчити на третьому курсі) та нетривалий досвід роботи відео-оператором на весіллях, він вирішив балотуватися в депутати. Перші публічні виступи молодого політика без вищої освіти були неконкретними й неграмотними, але радикальними та рішучими. Парасюк відповідав на складні запитання журналістів про юридичні аспекти своїх передвиборних обіцянок риторичними запитаннями та жорстко апелював до цінностей Майдану й «наших хлопців в окопах». Радикалізм та агресивна спекуляція на темі війни і патріотизму тісно перепліталися з неосвіченістю та неграмотністю Парасюка, який часто пише у «Facebook» жорстку критику дій влади з орфографічними помилками.

Зрештою, епізод із побиттям В. Пісного не перший випадок, коли Парасюк бив опонента. Минулого року під час першого засідання новообраної Верховної Ради він побився одразу із кількома депутатами із Блоку Петра Порошенка. У липні цього року Парасюк влаштував бійку у Верховній Раді із головою ДФС Романом Насіровим. Наприкінці серпня він знову побився з депутатом М. Курячим, одразу після спільного телеефіру. А у вересні Володимир Парасюк зчинив бійку із начальником ГУ МВС у Луганській області А. Науменком. Тобто, потрапивши на гребені революційної хвилі до парламенту завдяки двохвилинному виступу на сцені Майдану, Парасюк, очевидно, так і залишився типовим гуртожицьким хуліганом, який немов вуличний гопник, б'є в голову ногами опонента, коли йому щось не сподобається.

Між правовою площиною і революційною доцільністю

З цього погляду, вчинок Парасюка є актом справедливості, який всупереч покриванню чиновника корумпованою судовою системою, став символом народної відплати. Адже попри декларації влади, всі колишні чиновники режиму Януковича сьогодні не тільки не зазнали жодних судових переслідувань, а навіть залишилися на своїх грошовитих посадах і далі залишаючись політичною й економічною елітою країни. За два роки після революції, відбулася де-факто реставрація олігархічного режиму, лише під іншою вивіскою та з іншим президентом, який, зрештою, також входив до засновників попередньої правлячої Партії регіонів. Цілком закономірно, що бачачи, як суди визнають, що не мають претензій до Г. Кернеса та М. Добкіна, як прокуратура звільняє під заставу одіозну О. Лукаш, у той час, як чи не найактивніші учасники революції – «свободівці», опиняються на лаві підсудних, – у народі наростають радикальні настрої.

Нещодавнє побиття М. Добкіна громадянином О. Кравчуком також може вважатися підтвердженням народного запиту на справедливу, а не бутафорну люстрацію. Народ втомився від фальшивості правосуддя, тому почав переходити до останнього аргументу демократії – фізичного протесту. Однак коли генерала СБУ б'є ногою в голову народний депутат, який за деякими даними ЗМІ вже зміцнив своє матеріальне становище, влаштував своїх людей на посади і навіть встиг закрутити роман з відомою співачкою, – це кардинально заперечує народно-революційний аспект конфлікту.

Попри те, що звання «нардеп» вже давно спаплюжене бандитами та корумпованими злодіями, які масово здобули депутатські мандати, Парасюк в очах виборців належав до іншого типу народних обранців. І в цьому випадку слово «народний» для багатьох його виборців було не пустим звуком. Ексцентрична поведінка Парасюка та його вуличний хуліганський стиль ведення політичної дискусії не лише дискредитує звання народного депутата, але й підриває величезний політичний кредит довіри народу до молодих революціонерів, які зображали себе чесними борцями за народні права.

Україна чи Сирія? Думки західних експертів

«Санкції ЄС проти Росії прив’язані до ситуації на Донбасі чи в Криму, не в Дамаску»
Манюель Лафон Рапнуй, старший науковий співробітник і керівник паризького представництва Європейської ради зовнішніх відносин (ECFR)
Вплив терактів у Парижі на європейську політику, реакція ЄС. Тут французький уряд спирається на ст. 42.7 Договору про Європейський Союз, положення про взаємну оборону Європейського Союзу. Згідно з цим пунктом Франція сподівається на спільну відповідь, зокрема об’єднання зусиль у боротьбі з «ІД». 17 листопада, після зустрічі міністрів оборони країни ЄС у Брюсселі, міністр оборони Франції Жан-Ів Ле Дріан дуже чітко висловив таке прохання. Одним із варіантів спільної відповіді може бути виведення Францією свого контингенту, розміщеного, наприклад,
в Африці, й заміна його натомість військами інших європейських країн. Такої солідарності й прагнуть французи. Звісно, не всі країни ЄС мають військовий потенціал чи політичну базу для приєднання до боротьби з «ІД».
Франція вже веде боротьбу з «ІД» чи «Аль-Каїдою» багато років. Але, хоч як прикро це казати, важливо, що паризькі теракти для когось стали «тривожним дзвінком»: продемонстрували, що не можна відвертатися, як у випадку з вибухами на пасажирських літаках, терактами в Бейруті чи Туреччині, іншими звірствами, які чиняться в Сирії, Іраку. Думаю, більшість європейських лідерів це розуміють, тож сподіваємося, що буде потужніша європейська відповідь на цей виклик.
Інший ключовий вимір — боротьба з «ІД» вдома, у ЄС. Йдеться про контртероризм, обмін інформацією та співпрацю правоохоронних органів. Це стало особливо актуально через, зокрема, бельгійське громадянство людини, підозрюваної в підготовці терактів. Однак цей вимір не обмежується ЄС. Один із факторів, що стоять за авіаударами французів у Рацці в неділю (15 листопада. — Ред.), — США вирішили поділитися розвідданими з Францією, чого не робили раніше. Зараз дуже важливо вийти за межі звичного небажання ділитися такою інформацією.
Потенційна співпраця з Росією. Думаю, Путіну зараз дуже зручно всіляко демонструвати «зближення» Франції з ним. Але не
думаю, що це відбувається. Нещодавно я був на ток-шоу, де журналіст запитав, чи є зараз розворот Франції до Росії. Я не називав би це розворотом, радше дипломатією. Взагалі-то, перш ніж поїхати до Москви, Олланд відвідає Вашингтон. Нинішня ситуація допускає якісь дипломатичні та стратегічні переформатування, тому треба дивитися, що можна з цього виграти. Крім того, Путін зрештою має сприйняти один факт: його країна тепер теж мішень для «ІД», зважаючи на катастрофу російського літака.
Наслідки для України. Не думаю, що позиція Франції серйоз­­но зміниться. По-перше, від самого початку кризи (російсько-української. — Ред.) Франція завжди підтримувала тісні контакти з росіянами, намагаючись якось використовувати дипломатію. Тож у зустрічі Путіна й Олланда тут нічого нового. Не певний також, що французи перестали вважати, що для завершення вій­ни в Сирії необхідне політичне рішення. А на нього, якщо Асад залишиться при владі, чекати важко. Тобто це не той варіант, що може привести до стабілізації ситуації на перспективу.
По-друге, пов’язувати сирійську та українську ситуації одна з одною означає зробити обидві ще складнішими й заплутанішими. Та й санкції ЄС прив’язані до ситуації на Донбасі чи в Криму, не в Дамаску.
«Нині основні проблеми — це тероризм, Сирія, «ІД», Росія, а потім, можливо, Україна»
Штефан Майстер, керівник програм Східної Європи та Центральної Азії в Німецькому товаристві зовнішньої політики (GDAP), Берлін
Вплив терактів у Парижі на європейську політику, реакція ЄС. По-перше, вони стануть першочерговим викликом і змінять пріоритетність поточних конфліктів. Адже нинішня криза біженців — це те, що тут безпосередньо впливає на наше суспільство. Це означає зміщення акцентів на питання внутрішньої безпеки, контроль інтернету, регулювання кордонів і тих, хто їх перетинає. І буде більше співпраці в боротьбі з «ІД».
Потенційна співпраця з Росією. Мені здається, що взаємодія з РФ поліпшуватиметься, а конфлікт в Україні ставатиме до певної міри відносним. Він більше не є першочерговим питанням: зараз наша увага прикута до власної та глобальної безпеки, тож Росія дедалі більше ставатиме партнером у боротьбі з тероризмом. Якщо навіть подивитися на те, як у ЗМІ висвітлюють саміт Великої двадцятки: раніше Путіна зображували ворогом, небезпечною людиною. Тепер — партнером у боротьбі з тероризмом. Погляньте на французький дискурс: не тільки Саркозі, а й інші політики починають говорити, що варто припиняти політику санкцій і відновлювати співпрацю. США і європейці навіть можуть обрати іншу позицію щодо Асада. Захід цілком здатен дедалі більше сприймати парадигму, необхідну для відтворення бодай якоїсь держави в Сирії, хоч би це й передбачало певну політичну роль Асада, попри те що сам він знищив Сирію, громадянське суспільство, убив стількох своїх людей. Але мені здається, що Захід поступово змінюватиме свій підхід більше, ніж Росія свій.
Наслідки для України. У німців залишається дуже жорсткий підхід до Росії у справі України: вони кажуть, що без змін на її Сході зняття санкцій не буде. Але я спостерігаю дедалі більше бажання знайти якесь рішення для Донбасу, аби позбутися проблеми й почати співпрацювати з Москвою в інших питаннях, які
здаються нам важливішими.
Які проблеми може принести компроміс із Путіним щодо України, цього тут не розуміють у ширшому масштабі. Реакція переважно така: ну а що ми ще можемо зробити? Мусимо реалізувати Мінськ, і Україна має це розуміти. Нині це менша проблема порівняно з іншими. Основні: тероризм, Сирія, «ІД», Росія, а потім, можливо, Україна. І ще бачиться простішим варіантом натиснути на Порошенка, щоб він погодився, наприклад, на вибори на окупованих територіях, а відтак знайти якесь рішення в межах Мінська й повернутися до стабілізації відносин із Росією, аніж думати, що може вийти з такої дестабілізації України.
«ЄС візьме паузу стосовно України і того, що Росія робить на Сході країни»
Джуді Демпсі, старший науковий співробітник Центру Карнеґі — Європа, головний редактор блогу «Стратегічна Європа», Берлін
Вплив терактів у Парижі на європейську політику, реакція ЄС. По-перше, країни ЄС абсолютно неодностайні в тому, як мають відповідати на цей виклик. Вони, окрім Франції, не готові застосувати воєнну силу проти «ІД». Крім того, самі бояться стати мішенню терактів.
По-друге, ці теракти повністю вже, так би мовити, «приватизували» європейські євроскептики та крайні праві: прив’язали їх якимось чином до біженців і списують нинішню ситуацію на їх наплив до країн ЄС. Хоча верховний комісар ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні заявила, що терористи — громадяни країн ЄС. Звісно, хтось із них не раз їздив до Сирії та повертався, і, за даними французьких спецслужб, злочинці, що скоїли теракти, їздили туди-сюди. Тому пов’язувати цих людей із біженцями неправдиво. Це банальнопошук цапа-відбувайла.
Потенційна співпраця з Росією. Раніше, наприклад, коли «ІД» збили російський літак у Єгипті, Путін заперечував, що то була робота терористів, і критикував тих, хто надавав докази. А тепер, після жахливих терактів у Парижі, хоче раптом приєднатися до коаліції в боротьбі з «ІД».
На Заході довіри до Путіна немає: достатньо подивитися на його реакцію щодо російського літака, на всю пропаганду й теорії змов, а тоді такі-от розвороти на 180 градусів. Він просто хоче користатися з вигодою для себе із ситуації, і винагороджувати його за це не можна.
І ще одне: Путін ув’язався в сирійський хаос, підтримував військово Асада, то як він може зупинити конфлікт, якщо, зокрема, через нього хаос там тільки поглибився і більшій кількості людей довелося тікати?
Наслідки для України. Небезпека для вашої країни в тому, що через усе це ЄС розділений як ніколи. І ще: ЄС у результаті всього цього «візьме паузу» стосовно України й того, що Росія робить на Сході країни. На мою думку, це серйозна проблема. Однак зараз не час винагороджувати Росію чи проявляти люб’язність до неї за так звану підтримку в боротьбі з «ІД» компромісами щодо Східної України чи Криму або зняттям санкцій. Перепрошую, але піддатися на риторику про повернення до «звичного стану справ» із Росією і скасувати санкції без реального виконання мінських умов, тобто припинення окупації Донбасу й анексії Криму, — це не варіант. Якось прив’язувати Сирію до України було б політично
неправильно й короткозоро.

Злочини проти Майдану: хто гальмує розслідування?

Злочини проти Майдану: хто гальмує розслідуванняЗа два роки, що минули після початку Євромайдану, рідні "Небесної сотні" досі не дочекалися покарання тих, хто винен у їхній загибелі.
Хоча генеральний прокурор Віктор Шокін заявляє про завершення розслідування розстрілів на Майдані, на цей час немає жодного вироку суду, яким би причетні до злочинів – виконавці, організатори і замовники - були покарані.
Заяви і факти
Загалом, за даними міністерств охорони здоров'я, внутрішніх справ та волотерів, 106 людей були вбиті за час масових акції протесту, понад тисяча були поранені. Загинуло також 19 працівників правоохоронних органів.
Генеральний прокурор Віктор Шокін у жовтні заявив, що справа про розстріли активістів Майдану взимку 2014 року "фактично розслідувана".
"Ми зібрали в одне ціле всі епізоди по подіях на Євромайдані. Вибудували хронологію узурпації влади: хто її почав, як і ким все готувалося і здійснювалося. Таким чином, нам вдалося вибудувати піраміду людей, причетних до злочинів проти Євромайдану. На її вершині – Віктор Янукович. Можу сказати, що фактично справа розслідувана", - заявив генеральний прокурор в інтерв'ю газеті "Факти".
Проте, кажуть адвокати "Небесної сотні", до суду ці справи не доходять.
За їхніми даними, загалом за злочини проти Євромайдану порушено більше десяти кримінальних справ. Це, зокрема, справи про нічний силовий розгін студентів на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року, про сутички 1 грудня 2013-го, про напад на автомайданівців у Києві, викрадення Ігоря Луценка та вбивства Юрія Вербицького та В'ячеслава Веремія, про сутички і масові вбивства у лютому 2014 року, штурм Будинку профспілок. Як кажуть в "Адвокатській дорадчій групі", яка об'єднала захисників інтересів родичів загиблих на Євромайдані, лише одна справа на сьогодні розглядається у суді – це справа колишніх співробітників "Беркута" Сергія Зінченка і Павла Аброськіна, яких звинувачують у причетності до розстрілу 39 людей 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.
Злочини проти Майдану: хто гальмує розслідування
Не завершилося розслідування і стосовно колишнього мера столиці Олександра Попова, якого звинувачують у причетності до побиття студентів вночі 30 листопада 2013 року. Хоча саме йому та колишньому заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу висунули підозру одним із перших.
Зниклі підозрювані
На сьогодні слідчі дії проводяться стосовно 20 співробітників "Беркута", які протистояли активістам Євромайдану. Але досі не відомо, чи будуть усі справи передані до суду, каже адвокат Євгенія Закревська.
"Ще на початку 2015 року прокуратура затримала 14 осіб, але у ході розслідування відпустила усіх, окрім трьох - Сергія Зінченка, Павла Аброськіна і Дмитра Садовника", - нагадує пан Титич, який входить до "Адвокатської дорадчої групи".
За його словами, командир роти "Беркута" Дмитро Садовник був ключовим підозрюваним у цій справі.
"Але його відпустили, можна сказати, випхали із України, - розповідає Віталій Титич в інтерв’ю ВВС Україна. – Фактично, суд відпустив ключового підозрюваного".
Це сталося восени 2014 року. Щодо судді Світлани Волкової, яка ухвалила це рішення, було відкрите кримінальне провадження за статтею про винесення суддею завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки. Але досі вироку і у цій справі немає.
Президент Петро Порошенко тоді на своїй сторінці у Facebook написав: "шокований" рішенням судді Волкової.
"І це був перший прецедент спільної протидії розслідуванню Генеральної прокуратури, МВС і судді, яка ухвалила рішення про недоцільність арешту. Я навіть думаю, що Садовник не хотів тікати, оскільки є реальна загроза його ліквідації тими, хто стоїть за розстрілами на Майдані. Не виключаю, що Україну він залишив за допомогою того, хто був посвячений у хід розслідування", - сказав пан Титич в інтерв’ю ВВС Україна.
За інформацією Олександри Матвійчук із громадської організації "Євромайдан SOS", випадок із Дмитром Садовником був не останнім.
Печерський суд столиці присудив домашній арешт харківському міліціонеру, який входив до організації "Оплот", Таваккулу Рагімову. Саме його підозрювали у скеровуванні "тітушок", у викраденнях, заподіянні тілесних побоїв, катуваннях активістів Майдану.
У вересні цього року він, як і Дмитро Садовник, зник з України, кажуть адвокати.
"Так само незрозумілим ми вважаємо рішення суду стосовно Анатолія Логвиненка, ще одного "беркутівця", якого підозрюють у тому, що він причетний до побиття активістів "Автомайдану". Стаття, яку йому інкримінували, передбачає 7-15 років позбавлення волі, але його також перевели під домашній арешт, а не так давно зняли електронний браслет", - розповіла в інтерв'ю ВВС Україна Олександра Матвійчук.
Ще влітку минулого року президент Петро Порошенко заявив українським телеканалам: "Частина представників "Беркута", частина представників "Альфи" зараз героїчно воює на Сході. Я не виключаю, що за їхніми результатами в операціях мені доведеться ухвалити рішення про амністію. Я думаю, що це буде справедливо. Вони кров'ю змили ту вину", - сказав Петро Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам.

ГПУ: В останні дні Майдану тітушки отримали від влади сотні автоматів і 90 тисяч патронів

Для придушення протестів на Євромайдані в кінці лютого 2014 року влада видала з мобілізаційних складів Міністерства внутрішніх справ 408 автоматів і 90 тисяч патронів тітушкам. Про це розповів начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, за словами представника ГПУ, видача зброї тітушкам відбувалася після розстрілів, 20 лютого.
"Видача зброї здійснювалася вже після розстрілів, тобто ввечері 20 лютого. Влада вже на той час вважала, що правоохоронні органи в своїй частині дії здійснили, далі вони вже озброюють тітушек, які, ймовірно, будуть їх захищати", - сказав він.
Горбатюк також зазначив, що місцезнаходження 408 автоматів, виданих тітушкам, досі невідомо.
"Значна кількість зброї, які видавалася зі складів військовослужбовцям, працівникам міліції, а також представникам злочинних угруповань, повернута. Але повернуто ту зброю, яке видавалося правоохоронцям. На сьогоднішній день залишається невідомою доля 408 автоматів, розданих з бази", - уточнив він.
Раніше повідомлялося, що підбором, фінансуванням і координацією тітушек під час Майдану займався екс-глава МВС Віталій Захарченко.

Як в Україні падає явка виборців (Інфографіка)

Явка виборців в Україні з кожним роком падає. Якщо у 1994 році явка становила понад 75%, то у другому турі місцевих виборів 2015 року віддати свій голос прийшло менше 35%.

Поліція Франції провела за ніч 168 обшуків. 23 особи заарештовано

Поліція Франції в рамках антитерористичного рейду провела в ніч на понеділок 168 обшуків та арештувала 23 особи. Про це заявив міністр внутрішніх справ країни Бернар Казньов, пише Liberation. Окрім того, за словами французького міністра, ще 104 підозрюваних були поміщені під домашній арешт. "Ці дії продовжуватимуться, реакція країни буде масштабною та загальною", - відзначив Казньов.
"Обшуки дозволяють прискорити наше розслідування. Надзвичайний стан є повністю ефективним", - зауважив він. "Ми ведемо війну всередині та зовні", - додав Казньов.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що поліція Франції протягом ночі проводила антитерористичні рейди в Тулузі, Греноблі, Жемоні, а також передмісті Парижа Бобіньї.

Гройсман очікує, що Рада проголосує за децентралізацію

Реформа з децентралізації − це ключ до успіху України, і конституційні зміни необхідні, щоб цей процес став незворотним.
Про це заявив голова Верховної Ради Володимир Гройсман під час зустрічі з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Житомирської області, присвяченій обговоренню актуальних проблем децентралізації влади, повідомляє прес-служба парламенту.
«Реформа з децентралізації потрібна тим людям, які нас обирають і яким ми служимо», − зазначив керівник Парламенту, додавши, що основна мета реформи − побудувати ефективну систему самоврядування, яка поверне владу на місця, дозволить органам місцевого самоврядування якісно і відповідально виконувати свої функції та повноваження, а громадянам − впливати на владу, якій вони будуть довіряти.
Гройсман назвав можливою передачу на місця не властивих державі повноважень.
Голова Верховної Ради високо оцінив перші кроки в напрямку фінансової децентралізації, зазначивши, що з початку нинішнього року місцеві бюджети отримали 35-40% додаткових коштів, що дозволяє ефективно вирішувати питання фінансування об'єктів інфраструктури та соціальної сфери. «Ця реформа − ключ до успіху України. Треба зробити все, щоб повернути людям владу», − підкреслив Гройсман.
У цьому контексті він висловив переконання, що Парламент ухвалить зміни до Консттуції в частині децентралізації. «Якщо ми не змінимо систему, то скільки б «нових» не приходило, вони скоро стануть «старими». Я б дуже хотів, щоб ідея передати владу на місця стала тією ідеєю, яка нас об'єднає», − зазначив Голова Верховної Ради України.

"Опора": Низька явка на виборах була відображенням інтенсивності виборчих кампаній у регіонах

Низька явка на виборах була відображенням інтенсивності виборчих кампаній у регіонах. Про це в ході прес-конференції, яку транслював телеканал "112 Україна", заявив аналітик громадянської мережі "Опора" Олександр Клюжев.
"Явка виборців на виборах 15 листопада є відображенням інтенсивності кампаній в окремих територіальних громадах і жодним чином не може трактуватися як зменшення суспільної легітимності інститутів виборів, про що нерідко заявляють політики", - заявив Клюжев.
"Якщо говорити про вибори у Дніпропетровську, де виборча кампанія була дещо інтенсивніша, ніж в інших територіальних громадах, і виборці більш активно брали участь у голосуванні, тому можемо говорити про збереження в Україні прийнятних показників явки та участі громадян у виборчому процесі", - зазначив він.
У низці міст України вчора, 15 листопада, пройшов другий тур виборів мерів. Президент Петро Порошенко задоволений проведенням і результатами другого туру місцевих виборів. Він підкреслив, що "цими виборами було завершене перезавантаження влади".

Гройсман пообіцяв створити Виборчий кодекс

Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман пообіцяв проаналізувати хід місцевих виборів та на підставі висновків створити Виборчий кодекс. Про це політик написав на своїй сторінці в Facebook.
"Найближчим часом я зберу робочу групу, щоб на основі такого аналізу почати роботу над Виборчим кодексом. Його наявність дозволить, нарешті, позбутися нашої традиційної практики переписувати виборче законодавство напередодні кожних виборів", - пообіцяв спікер.
Нагадаємо, в Україні 15 листопада пройшов другий тур місцевих виборів - обирали мерів великих міст України. Депутатів обласних, сільських і селищних рад українці обрали в першому турі – 25 жовтня.

Теракти у Франції можуть погано позначитись на Україні

З приводу терактів у Франції. Дуже шкода загиблих і поранених мирних мешканців. Але французи, як і інші європейці, самі заклали під себе міну сповільненої дії і нині пожинають те, що посіяли.

Проблема тероризму — не етнічна і не релігійна. Терористи влаштовують теракти не тому, що вони мусульмани. (Кримські татари он століттями живуть на своїй землі і ніяких терактів не роблять, і серед них є такі патріоти, що годі й шукати). Сучасний тероризм, на відміну від того, що був у минулому — це проблема боротьби між культурами.

Не можна масово впускати до своєї країни представників інших, чужих, часто ворожих культур. Бо коли їх стане достатня кількість — їхня культура неодмінно увійде в конфронтацію з твоєю.

Сучасні європейці апріорі вважають людське життя найвищою цінністю, а смертну кару — найстрашнішим покаранням, яке краще взагалі не застосовувати.

А ці обв’язуються «поясом шахіда» і вперед. Чим його можна злякати, як покарати? Тільки масовим терором у відповідь, але ж менталітет європейців відкидає такі методи.

Переважна більшість мусульман, що перебралися до країн Європи, а деякі вже й народилися там — абсолютно мирні і не підтримують зв’язків з терористами. Але коли їхні одновірці влаштовують теракти — майже всі вони радіють. А якщо й засуджують публічно терористів — то завжди якось мляво і з однією метою: щоб не розпочалися репресії проти них самих.

Хтось пригадає багато випадків, коли після теракту земляки чи одновірці терористів проводили б реально потужні акції протесту проти тероризму, чи влаштовували б, приміром, самосуди над майбутніми «шахідами»? Бо оті «шахіди» для них «своїші», ніж європейці.

Для прикладу про чужу культуру. От візьмемо ми завтра і переселимо в Україну з Росії кілька мільйонів росіян. Вони православні християни, як і більшість з нас, і підривати «пояси шахідів» точно не будуть. Але вони проживуть тут 40 років і не вивчать українську мову, дивитимуться тільки російські телеканали, на виборах голосуватимуть виключно за проросійських кандидатів, а в разі війни з Росією з їхнього кола вербуватимуть бойовиків, шпигунів, п’яту колону.

До речі, нинішні теракти у Франції можуть погано позначитись і на нас: ІГІЛ — це не Аль-Каїда, у нього є території, війська тощо, тобто, його можна бомбардувати. Боюся, що зараз Європа заради боротьби з ІГІЛ почне ще більше загравати з Росією.

Європейці зараз розплачуються за ту саму толерантність, яку щосили намагаються нав’язати нам. Хочуть бути толерантними і гинути від терактів — хай будуть і гинуть, це їхнє право.

Але нам-то це навіщо?

Врешті-решт, от побачите, до них дійде, і вони почнуть рівнятися на нас, а не ми на них.

Яценюк порівняв теракти в Парижі з агресією Росії в Україні

Глава українського уряду Арсеній Яценюк висловив співчуття французькому народу у зв’язку із терактами у Парижі 13 листопада. Коментуючи трагедію в інтерв’ю «Голосу Америки» прем’єр-міністр також порівняв події у Парижі із терактами 9/11 у США та російською агресією на сході України.  

Зараз ми маємо інший світ – з терором, страхом, залякуваннями, агресією, смертю. І це величезний виклик для вільного світу

Арсеній Яценюк

«Ми знаємо, що значить тероризм. І США знають, що означає тероризм, також. Україна вже втратила тисячі невинних людей, тисячі українських військових через російську агресію і дії терористів. Здається, світ кардинально змінився. Зараз ми маємо інший світ – з терором, страхом, залякуваннями, агресією, смертю. І це величезний виклик для вільного світу. Єдиний спосіб, як на це відповісти – це триматись разом, подолати страх. Бо нам нема чого боятися, крім самого страху, - як казав Франклін Рузвельт. Ми маємо боротися і перемогти у цій війні за свободу, за волю, наше майбутнє», - сказав Арсеній Яценюк.

МЗС попередило світову спільноту про загострення ситуації на Донбасі

В Україні з крайньою стурбованістю сприймають істотне зростання з початку листопада цього року кількості порушень режиму припинення вогню з боку незаконних збройних формувань, які діють на території окремих районів Донецької та Луганської областей України.

Особливе занепокоєння викликає географія обстрілів, їхній інтенсивний та систематичний характер. У період з 1 по 11 листопада ц.р. бойовиками здійснено понад 240 обстрілів уздовж усієї лінії розмежування, у т.ч. з мінометів калібром 82 мм та 120 мм, які мають бути відведені згідно з Мінськими угодами.

Тричі, 2, 8 та 10 листопада ц.р., незаконні збройні формування провокували бойові зіткнення з підрозділами Збройних Сил України. Уперше за два місяці здійснено спроби штурму позицій українських військових поблизу н.п. Майорське та Новозванівка.

У безпосередній близькості до лінії розмежування на тимчасово неконтрольованій Україною території зафіксовано високу концентрацію важкого озброєння, у т.ч. артилерії, танків, розгортання нових артилерійських підрозділів, активізацію розвідувально-диверсійних груп, підвезення боєприпасів тощо. У порушення Мінських домовленостей продовжується переховування важкої військової техніки у заборонених районах.

Одночасно фіксується вторгнення в повітряний простір України розвідувальних безпілотних літальних апаратів, незвичайна військова діяльність російських збройних сил у прикордонних з Україною районах, включаючи проведення військових навчань із залученням авіації, іншої військової та спеціальної техніки у Ростовській та Курській областях РФ.

Розцінюємо згадані дії як навмисну спробу зірвати не лише процес відведення важких озброєнь калібром менше 100 мм, який було нещодавно успішно завершено українською стороною, а й реалізацію інших аспектів Мінських домовленостей, включаючи важливі соціально-економічні та гуманітарні проекти.

З наближенням холодної погоди бойовики поставили під загрозу здійснення ремонтно-відновлювальних робіт на об’єктах критичної економічної інфраструктури в інтересах мирного населення.

Очікуємо, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ невідкладно здійснить всебічне розслідування порушень Мінських угод та дасть їм об’єктивну оцінку, як це передбачено п. 3 Рішення Постійної Ради ОБСЄ №1117 від 21 березня 2014 р. щодо розміщення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, а також домовленостями, досягнутими в безпековій сфері.

Продовжуємо дотримуватися принципової позиції, що запорукою належного виконання Мінських угод залишається реалізація Росією і підтримуваними нею незаконними збройними формуваннями заходів «безпекового блоку», а саме: припинення постачання Москвою озброєнь, військової техніки і найманців; забезпечення повного і безперешкодного доступу спостерігачів СММ ОБСЄ до будь-якого району, у т.ч. до тимчасово неконтрольованих ділянок українсько-російського державного кордону; виведення озброєнь, бойовиків та найманців з території України; роззброєння незаконних збройних формувань.

Закликаємо міжнародне співтовариство посилити вплив на Російську Федерацію з метою забезпечення неухильного дотримання режиму всеосяжного припинення вогню та безумовного виконання Мінських документів у повному обсязі.

Україна залишається відданою Мінським домовленостям 2014 і 2015 років як єдиному ефективному інструментові мирного врегулювання ситуації на Донбасі і вживатиме вичерпних заходів для їхньої належної імплементації.

Теракти у Франції: п'ятниця 13-го

Пізно ввечері 13 листопада в столиці Франції Парижі внаслідок серії вибухів і стрілянини, за даними станом на 4:00 суботи, 14 листопада, за Києвом, загинули щонайменше 153 особи, з них 112 – загинули в концертному залі Bataclan. Відповідальність за напад взяли на себе терористи "Ісламської держави". Теракти відбулись у шести локаціях. Вибухи біля "Стад де Франс" Біля стадіону "Стад де Франс", де відбувався товариський матч між збірними Франції та Німеччини, сталися три вибухи. За матчем спостерігав президент Франції Франсуа Олланд, після теракту його негайно евакуювали зі стадіону. Потім були евакуйовані й інші глядачі.
Одночасно з вибухами на стадіоні терористи взяли в заручники відвідувачів в концертному залі Bataclan, де відбувався концерт американського рок-гурту The Eagles of Death Metal. За деякими даними, в залі перебували до 1,5 тисячі осіб.
Велику кількість глядачів терористи захопили в заручники, а потім почали розстрілювати всіх без розбору. Крім того, вони підірвали всередині зали кілька гранат. Унаслідок нападу загинуло 112 людей. Після штурму залу Bataclan поліція знищила трьох терористів.
Крім того, кілька людей розстріляли відвідувачів ресторану "Маленька Камбоджа", який розташований недалеко від редакції сатиричного журналу Charlie Ebdo, який зазнав нападу терористів "Аль-Каїди" в січні 2015 року. Внаслідок нападу у камбоджійському ресторані загинули, за непідтвердженими даними, 11 людей. Загальна кількість загиблих У цілому поліція повідомляє про шість нападів у різних районах міста. Унаслідок цих терактів, станом на 4:00 за київським часом 14 листопада, загинули 153 особи — це офіційна інформація: 112 осіб загинули під час штурму концертного залу і 41 — у результаті інших нападів. Кількість може збільшуватись.
Хто це зробив Відповідальність за серію терактів взяло на себе терористичне угруповання "Ісламська держава". Бойовики заявили, що мстяться за Сирію, а їхні атаки — це "11 вересня Франції". Ранок суботи На ранок суботи, 14 листопада, поліція Франції повідомила про знищення всіх терористів. За даними поліцейських, усього загинули вісім терористів. Семеро з них – від самогубних вибухів. По всьому світу влаштовують жалобні заходи у пам'ять про загиблих: до посольств несуть квіти, будівлі у різних містах підсвітлюють у кольори французького прапора, перші особи держав висловлюють співчуття. Попри те, що у Франції оголосили закриття кордонів, авіа- та залізничне сполучення не припиняється.

У Москви є два плани по Донбасу, – американська розвідка

У найближчому майбутньому Москва намагатиметься вплинути на Захід, щоб послабити найжорсткіші санкції проти РФ, що дасть змогу їй протриматися ще деякий час.
Після заяв Євросоюзу про готовність продовжити антиросійські санкції у Росії та її керівництва є два варіанти дій на Донбасі. Такі висновки зробили аналітики приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, передають Патріоти України
Перший сценарій полягає в активізації бойових дій на Донбасі. “Якщо в Кремлі підуть на такий крок, це понесе за собою не тільки продовження поточних санкцій, а й введення нових обмежувальних заходів щодо РФ не тільки з боку ЄС, але і США”, – прогнозують американці.
Другий варіант полягає в збереженні нинішньої політики. У цьому випадку Росія може без особливих втрат перебувати під санкціями ще один рік. “Два найбільш відчутні обмежувальні заходи відносно РФ полягають в забороні на передачу російській стороні передових технологій зі сфери енергетики, а також обмеження на зовнішнє фінансування багатьох російських компаній.
Ці два пункти змусили Москву відкласти деякі масштабні енергетичні проекти, однак протягом найближчих років РФ зможе зберігати нинішній рівень виробництва у відповідних сферах. Таким чином, відстрочки в нових проектах почнуть чинити серйозний негативний вплив на рівень видобутку енергоресурсів в Росії тільки після 2020 року”, – йдеться у звіті.
Американці також вважають, що навіть якщо економічні санкції відносно РФ будуть діяти весь 2016, то в країні не відбудеться ні економічного колапсу, ні дефолту. Наприклад, в 2016 році російським компаніям потрібно буде виплатити порівняно невелику суму зовнішнього боргу – приблизно $ 16 млрд, при тому, що в 2017 і 2018 роках ця цифра складе близько $ 72 млрд.
“Якщо в Кремлі не хочуть допустити дефолту своїх компаній за зовнішніми борговими зобов’язаннями, Москві потрібно буде переконати європейців зняти хоча б найжорсткіші санкції. Росії необхідно, щоб обмежувальні заходи скасували до 2017 року. А для цього необхідно, щоб Україна і Росія виконали умови Мінських угод “, – підкреслили аналітики.
Тим часом, Україна вже натякає, що можливо, не зуміє виконати всіх умов “Мінська-2″, а тому Росії доведеться або пом’якшити вимоги до української влади, або допустити ще більшого ослаблення власної економіки в наступні роки.
У минулому Росія продемонструвала свою здатність миритися з економічними втратами заради збереження своєї стратегічної ролі в регіоні, проте зараз незрозуміло, як довго Москва буде готова дотримуватися такої політики заради власних інтересів в Україні”, – підсумували американські аналітики.

У "Батьківщині" стверджують, що Парасюка можуть притягнути до кримінальної відповідальності

Генеральний прокурор Віктор Шокін наказав готувати документи, за якими буде притягнуто до кримінальної відповідальності позафракційного народного депутата Володимира Парасюка. Про це у Facebook повідомив нардеп від партії "Батьківщина" Ігор Луценко, повідомляє «Є!» з посиланням на телеканал "112 Україна". “ "Тільки дізнався, що на нардепа-майданівців Володимира Парасюка Шокін розпорядився готувати подання про притягнення до кримінальної відповідальності", - написав Луценко. Нагадаємо, 2 листопада в ході засідання суду про обрання запобіжного заходу лідеру "УКРОПа" Геннадію Корбану сталася бійка за участю Володимира Парасюка і прокурора. За фактом бійки правоохоронними органами було розпочато кримінальне провадження за ст. 345 ККУ - погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу, а також ст. 377 КК - загроза щодо судді.

Тимошенко назвала уряд Яценюка трагедією і горем країни

Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко у ефірі телеканалу «112 Україна» заявила, уряд Яценюка є «трагедією» і «горем країни» та закликала його негайно піти у відставку.
«Цей уряд мусить бути негайно відправлений у відставку. Це трагедія країни, горе країни і це бідність країни», – дослівно сказала Юлія Тимошенко.
Крім того, лідерка «Батьківщини» вважає, що урядова політика веде українську газовидобувну галузь до банкрутства, що може бути частиною корупційної схеми.
«Видобуток українського газу не розвивається тому, що насправді за спиною у всіх людей просто зроблена змова – дуже брудна і небезпечна для держави. Тільки прийшов цей уряд працювати, вони ввели на видобуток українського газу податок 70% з обігу. І цю націнку вклали людям в тарифи. Сьогодні таким рішенням уряд добиває, по-перше, свою власну галузь, по-друге, кожного українця».

Відчувається різниця?

Більше ста років тому дідуган Дарвін довів, що людина - це просто модернізована тварина. За тисячоліття еволюції люди наростили собі мізків, втратили різне звіряче причиндалля (ну, типу шерсті, хвостів, рогів тощо), навчилися прямоходінню, носінню штанів, пальт і окулярів, але раз у раз щось тваринне все одно пробивається зовні.
Політики, як відомо, теж люди, а отже ніщо тваринне їм чуже. Depo.ua вирішив уважніше придивитися до українських і закордонних політиків, і помітив неабияку подібність елітних екземплярів людей з різними милими звірятками.
Аби ніхто раптом не образився, назви звірів ми вирішили дати в шляхетному, загальнозрозумілому для всі вчених людей латинському варіанті. А то, приміром, прочитає нас раптом Сергій Лавров, вирішить, що ми обізвали його конякою і образиться. Інша справа порівняння з Equus ferus caballus - звучить, як ім'я шляхетного патриція.

 

 

 

 

 

 

 

Депутати таки ухвалили антидискримінаційну норму

Верховна Рада України внесла антидискримінаційну поправку до Кодексу законів про працю. За відповідне рішення в цілому проголосувало 234 народні депутати.
Згідно з текстом законопроекту, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження.

Також забороняється дискримінація в залежності від віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку , звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Даний законопроект належить до так званого «безвізового пакету» – переліку законів, ухвалення яких необхідне для виконання Україною плану з лібералізації Європейським Союзом візового режиму. Також ці закони є антикорупційними.
10 листопада народні депутати ухвалили 5 законопроектів, які входять до так званого «безвізового пакету». Один з законопроектів зняли з розгляду.
Вранці активісти зібрались під парламентом, щоб «дотиснути» ухвалення усього пакету законопроектів.

Голова Верховної Ради планує до кінця січня представити реформу парламенту

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман планує до кінця січня представити реформу українського парламенту. Таку інформацію чиновник озвучив під час робочої поїздки на Прикарпатті.
«Відповідно до Меморандуму з Європейським парламентом, який я підписав з президентом Шульцом, ми до кінця січня презентуємо спільний план дій щодо реформи українського парламенту, який полягатиме у наступному: апарат парламенту буде якісною, прозорою сервісною службою для депутатів», – зазначив Володимир Гройсман на брифінгу для представників ЗМІ.
За словами спікера, зміни у парламенті передбачатимуть запровадження роботи в електронному режимі, оновлення регламенту та основних процедур відповідно до європейських стандартів. Український парламент, переконаний Володимир Гройсман, має стати більш відповідальним, з новою системою комунікації між фракціями, коаліцією, опозицією.
«Маю надію на те, що ми матимемо всередині парламенту політичну волю для продовження реформ, які однозначно позитивно вплинуть на якість парламентаризму», – підкреслив Володимир Гройсман і зауважив: реформування роботи парламенту поки не передбачає зміни кількості депутатів.

Українські військові відкриватимуть вогонь на ураження

Через загострення ситуації в зоні АТО, активізацію бойовиків та зростаючу кількість обстрілів і напади ворожих ДРГ, українські військові отримали наказ відкривати вогонь на ураження у випадках, коли на них нападають.
Про це повідомляється на офіційній сторінці президента Петра Порошенка у фейсбуці.
Президент наголосив, що обстріли та напади на українські позиції свідчать, що ризики українському суверенітету, територіальній цілісності та незалежності все ще надзвичайно високі.

Новини Україні потрібен новий виборчий кодекс - Гройсман

За словами голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, лише принципові зміни відіб'ють бажання кожної влади робити вибори під себе.
Таке він заявив під час робочого візиту до Івано-Франківська. Гройсман вважає українське виборче законодавство, недосконалим, але два тури виборів для міських голів на його думку, слушний крок, бо дозволяє вибрати справжнього лідера територіальної громади.
"Вважаю неприйнятним приймати закон про виборчі системи напередодні виборів. І вважаю, що це ганебна практика і її не потрібно підтримувати. Нам потрібно створити новий виборчий кодекс, розкласти все на свої місця, а якщо хтось хоче потім після його ухвалення приймати зміни, то ці зміни мають вступати в дію не на чергових виборах, а через одні вибори. Щоб ні в кого не було спокуси змінювати систему виборів під себе", - наголосив Володимир Гройсман.
Нагадаємо, гендиректор Комітету виборців України Олексій Кушель зазначив, що на другому турі місцевих виборів очікується рекордно низька явка.

Соболєв розповів, як пішов з дому через політику

Народний депутат, заступник голови фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв поскаржився громадськості на тиск з боку дружини – телеведучої Марічки Падалко через те, що члени його партії не проголосували за дискримінаційні правки до трудового закону. Про це політик пише у соцмережі Facebook. За його словами, його фактично вигнали з дому і йому доводиться шукати захисту у членів своєї фракції. «Мамочкааа! Змушений піти з дому через критику і тиск дружини на адресу «Самопомочі». Це сміх крізь сльози, але Маруся навіть заборонила мені запрошувати додому членів фракції, які не голосували за антидискримінаційні слова. Цікаво, це дискримінація чи ні?», - пише Соболєв. Він звертає увагу, що якщо б прогресивні кияни дещо наполегливіше впливали на рішення президента Петра Порошенка, то реформи в країні проходили б більш швидкими темпами. «Якщо говорити серйозно, мій прекрасний київський креативний класе, якщо б таке обурення, яке ти висловлюєш «Самопомочі», ти б направив проти Президента, у нас був би вже новий Генпрокурор. Або Центрвиборчком. Або Конституційний Суд. Або Генштаб. Але у них все в порядку. А я йду домовлятися з однопартійцями, щоб пустили в готель», – резюмує політик. Тим часом, відома телеведуча коментуючи слова чоловіка, підкреслила, що «Самопоміч» багато втрачає через те, що «не чує своїх виборців». «Щоб був новий Генпрокурор, новий Конституційний Суд, і Генштаб, Самопоміч повинна мати не 20 чоловік у ВР, а 220, а для цього треба чути своїх виборців по всій Україні», - написала вона.

Розкол у "Правому секторі"?

Як стало відомо, 11 листопада нардеп Дмитро Ярош заявив, що склав з себе повноваження Провідника національно-визвольного руху "Правий сектор". Судячи з його аргументації складається враження, що всередині організації стався розкол. Ярош пояснює своє рішення тим, що частина Проводу, якій він довірив керування на час свого лікування, має свою позицію щодо розвитку націоналістичного руху, що не збігається з його переконаннями. Ці учасники керівного складу кілька днів тому провели конференцію, під час якої визначили новий стратегічний напрям розвитку ПС. Примітно, що у новому Проводі Ярошу виділили посаду Провідника. Натомість нардеп назвав такі дії нелегітимними і заявив, що відмовляється бути "весільним генералом".  Через деякий час після публікації Яроша, на офіційній сторінці "Правого сектору" у Facebook з'явилося повідомлення, у якому йдеться про те, що конференцію було проведено з ініціативи Яроша, а список учасників був узгоджений з ним: "Його кістяк склали командири бойових частин та запасних батальйонів ДУК, лідери обласних осередків та структурних підрозділів Руху. Конференція відбулася 8 листопада під Києвом. На превеликий жаль, Д. Ярош не взяв участі у її роботі. Конференцією одноголосно було обрано Провід усього Руху (до того часу діяв лише Провід партії). Також конференція розробила стратегічні напрямки Руху, в центрі яких стояло невизнання бандитського режиму П. Порошенка легітимною владою і безальтернативність революційного шляху боротьби".