Польща змінює політичний курс: мігранти, безпека та Україна

Післявиборчі інтриги у Польщі завершилися: новопризначений польський уряд від "Права і справедливості" відпрацював свій перший тиждень.

Це – перший некоаліційний уряд у Польщі з 1989 року. Про які перспективи для польсько-українських відносин свідчать нові призначення?

Перший висновок, який напрошується з аналізу урядової композиції, та й ключових фігур у польському політикумі загалом, -

ера політичних "важковаговиків", які розумілися на українських справах і відстоювали інтереси України як у Варшаві, так і в Брюсселі, у минулому.

Само по собі, це цілком нормально, адже з'являються нові політики, а тому Ураїні треба не лише підтримувати стосунки зі старими друзями у Польщі, але й здобувати нових.

Втім, недобрим сигналом є те, що польські політики узагалі намагаються уникати теми України  у публічному дискурсі, - як зробила, наприклад, прем’єрка Беата Шидло у своєму першому зверненні до Сейму. Не менш красномовним є й те, що візит до Києва не увійшов до переліку пунктів призначення президента Анджея Дуди на перші 100 днів (!) президентства.

До речі, перший закордонний візит польського президента прийшовся до Таллінна. Цей факт є ілюстрацією "регіонального спрямування" зовнішньої політики Польщі. Фокус на регіоні, на противагу, скажімо, німецько-польському тандему, – традиційна зовнішньополітична схема правлячої партії.

Ідея, яку розкручує новопризначений міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, полягає у "вирівнюванні" рівня безпеки у Центрально-Східній Європі у порівнянні з Європою Західною. "ПіС" здавна наполягав, що без розміщення інфраструктури НАТО держави Центрально-Європейського регіону мають у НАТО "громадянство другого класу".

Сам  Ващиковський є переконаним атлантистом і у складі попереднього уряду "ПіСу" особисто відповідав за переговори про розміщення на території Польщі американської системи ПРО.

Безпековий дискурс узагалі став домінантним для "ПіСу" на початку його урядування.

Так, теракт у Парижі був використаний польським міністром у європейських справах Конрадом Шиманскі як ілюстрація неможливості виконання Польщею зобов’язань по міграційних квотах – доти, доки Польща не матиме "безпекових гарантій". Утім, виглядає так, що польський уряд використовує трагічні події у Франції як зручний привід для відмови від квот, взятих на себе їхніми попередниками.

Як відомо, уряд "Громадянської платформи" зобов’язався прийняти 7 500 мігрантів, однак, за даними Міжнародної організації  міграції, 55% поляків вважають мігрантів-мусульман загрозою для країни.

Саме критика цього рішення та обіцянка переглянути його стала однією з причин підтримки "Права і справедливості" на виборах навіть тими, хто не належить до традиційного електорату партії. 

Питання мігрантів вже стало "каменем спотикання" для відносин між Варшавою та Брюсселем. Свідчення цієї кризи - відсутність Анджея Дуди та Беати Шидло на неформальному саміті ЄС у Мальті, присвяченому міграційній кризі.

У Польщі пояснили це необхідністю перебування як президента, так і прем’єра на відкритті першої сесії нового парламенту. Але на дипломатичних реверансах справа не закінчилася. Вітольд Ващиковський публічно оголосив, що голова Європейської Ради Дональд Туск спеціально підлаштував дату саміту, щоб зірвати формування нового уряду. 

Ця заява ілюструє давню ворожнечу, яка точиться між Туском, колишнім прем’єром з опозиційної партії "Громадянська платформа", та представниками "ПіСу".

Чого варте хоча б особисте несприйняття між лідером "Права і справедливості" Качинські та Туском, яке триває вже понад десятиліття.

Схоже, що особиста історія деяких польських політиків може мати серйозні негативні наслідки для репутації Польщі у Європейському Союзі, а отже, і для її переговірної потужності у Брюсселі.

На жаль для України, скасування рішень попереднього уряду не скінчилося питанням мігрантів.

Росія хоче переписати Конституцію України на федеративних засадах?

Українська Конституція могла би бути змінена ще минулого року, якби не анексія Криму та початок військових дій на Донбасі. Тоді, справді, наклалося два процеси: потреба змінити Конституцію та зовнішня вимога – змінити українську Конституцію на догоду Росії.

Про це сьогодні, 23 листопада, під час прес-конференції на тему: «Старт у Львові Всеукраїнської комунікаційної кампанії «КонституціЯ», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив народний депутат України I. II, III, IV та VI скликань Тарас Стецьків.

- Я вам нагадаю, коли вперше виникла і масивно почала просуватися ідея змін до української Конституції. Це було сказано міністром закордонних справ Росії Лавровим, який сказав, що однією з умов розв’язання конфлікту на Сході України мають бути такі зміни в українській Конституції, які би передбачали федералізацію України, - каже він. 

На думку політика, українська влада в умовах 2014 року вчинила по- українськи. 

- Вона згодилася за фактом зі змінами до Конституції і сказала, що це і є децентралізація. І таким чином вимога Росії, яка дотепер хоче переписати Конституцію України на федеративних засадах, і об’єктивна вимога децентралізації України, яка випливала з внутрішніх потреб нашої держави, – наклались. І внаслідок багатьох процесів, через Іловайську трагедію, через Мінськ-1 і Мінськ-2, вона дійшла до того, що утворилася зміна до Конституції у вигляді п.18 перехідних положень, де записаний, так званий, особливий статус Донбасу, - каже Тарас Стецьків. 

Він також нагадав, що Конституція, яка була прийнята в 1996 році, вважалася однією з найкращих. 

- За такою Конституцією, з такою змішаною парламенсько-президенською моделлю можна було розвиватися українському державному організмові.  Проте проблеми виникли відразу, після її прийняття. Бо Президент, а тоді  був Кучма, не збирався її виконувати. І з 1997 року кожен рік чинилися спроби її змінити, - каже політик. 

За його словами, довший час ті спроби були невдалими. Але пізніше три рази Конституцію перелатали, перерізали, перекроїли. 

- Перший раз зміни до Конституції були способом розв’язати конфлікт між владою і народом, який виник в результаті Помаранчевої революції. Тоді вирішили змінити Конституцію, повністю порушивши процедуру. Потім в 2010 році Янукович брутально, через Конституційній суд, це все скасував. А під час другої української революції, в 2014 році, повернення до Конституції 2004 року стало способом розв’язання того, що після втечі Януковича мала утворитися легітимна влада, - каже Тарас Стецьків. 

На цей момент, за його словами. Зміни до Конституції мають ухвалити парламент, проголосувавши за них трьомастами голосами. Проте на цей момент незрозуміло, чи парламент готовий ухвалити таке рішення. 

- Проте, якщо цього не станеться, то виникає альтернатива прийняття Конституції установчими зборами, - каже він. 

Удар Парасюка: між правовою площиною і революційною доцільністю

Символ Революції гідності Володимир Парасюк, якого вважали головним рушієм перемоги Євромайдану, знову нагадав про себе ексцентричним вчинком: вдарив ногою в голову генерала СБУ, звинувачуючи його у кришуванні контрабанди. Українська громадськість розділилася в оцінці скоєного: від морального осуду хуліганського вчинку негідного звання нардепа, до повної підтримки революційного насильства над корумпованими чиновниками.

Удар ногою, як політичний аргумент

На засіданні антикорупційного комітету між депутатом Володимиром Парасюком та генералом СБУ Василем Пісним виникла словесна суперечка, в ході якої генерал заявив, що він «зробив для Революції можливо більше ніж той, хто там крикнув», – сказав Пісний, маючи на увазі Парасюка. Слова заступника керівника управління «К» Служби безпеки України В. Пісного обурили народного депутата. Парасюк швидко рвонув до Пісного та ногою вдарив його ззаду, потрапивши в шию. Розлюченого Парасюка відтягнули від генерала, а засідання антикорупційного комітету було зірвано.

Проти Парасюка відкрито кримінальне провадження  за статтею 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) Кримінального кодексу України. Проте нардеп наголосив: «Я не шкодую про те, що я зробив. Тому що він «кришує» контрабанду у Львівській області. Кожен львів'янин знає, хто такий Василь Пісний. І він зараз буде казати, що він для Майдану більше зробив?», – додав Парасюк.

Звинувачення Парасюка тут представленні як продовження революційної боротьби проти корумпованих чиновників, які залишилися при владі й після Майдану. А Парасюк, як відомий революціонер, взявся вершити «революційну доцільність», не чекаючи судової тяганини в «продажних і бюрократизованих судових інстанціях», використавши останній аргумент – удар ногою. Проте такий рівень політичної дискусії абсолютно міняє морально-політичний відтінок, якщо проаналізувати біографії учасників конфлікту, кожна з яких викликає чимало запитань.

Історія Парасюка

Політична зірка Парасюка яскраво спалахнула під час хвилинного виступу молодого революціонера на сцені Майдану у лютому 2014 року. Як думає більшість українців, саме після емоційного ультиматуму сотника Парасюка, Янукович уночі втік гелікоптером із Межигір’я. Країна була в захваті від сміливості юного сотника, якого могли вбити за такі слова ще в ту ж саму ніч. Дехто навіть пророкував йому президентські перспективи. Після перемоги Майдану Парасюк вступив до добровольчого батальйону «Дніпро-1», а у вересні вийшов з оточення під Іловайськом. Під час спроби виходу з оточення Парасюка контузило, він отримав осколочне поранення голови й потрапив у полон до росіян. Але у полоні йому якимось дивом вдалося залишитися не ідентифікованим спецслужбами РФ. Пізніше Парасюка з іншими полоненими передали російським десантникам та вивезли до Росії, де працівники ГРУ провели допит, але його особу знову чомусь не ідентифікували. Після обміну захоплених українських військових на полонених російських терористів Парасюк, якого вкотре ніхто не впізнав, вже наступного дня повернувся в Україну з іміджем учасника АТО.

Звісно, така героїчна військова біографія Парасюка, озвучена ним же, у багатьох викликає сумніви і підозри. Маючи лише середню освіту (оскільки факультет електроніки ЛНУ імені Івана Франка йому не вдалося закінчити на третьому курсі) та нетривалий досвід роботи відео-оператором на весіллях, він вирішив балотуватися в депутати. Перші публічні виступи молодого політика без вищої освіти були неконкретними й неграмотними, але радикальними та рішучими. Парасюк відповідав на складні запитання журналістів про юридичні аспекти своїх передвиборних обіцянок риторичними запитаннями та жорстко апелював до цінностей Майдану й «наших хлопців в окопах». Радикалізм та агресивна спекуляція на темі війни і патріотизму тісно перепліталися з неосвіченістю та неграмотністю Парасюка, який часто пише у «Facebook» жорстку критику дій влади з орфографічними помилками.

Зрештою, епізод із побиттям В. Пісного не перший випадок, коли Парасюк бив опонента. Минулого року під час першого засідання новообраної Верховної Ради він побився одразу із кількома депутатами із Блоку Петра Порошенка. У липні цього року Парасюк влаштував бійку у Верховній Раді із головою ДФС Романом Насіровим. Наприкінці серпня він знову побився з депутатом М. Курячим, одразу після спільного телеефіру. А у вересні Володимир Парасюк зчинив бійку із начальником ГУ МВС у Луганській області А. Науменком. Тобто, потрапивши на гребені революційної хвилі до парламенту завдяки двохвилинному виступу на сцені Майдану, Парасюк, очевидно, так і залишився типовим гуртожицьким хуліганом, який немов вуличний гопник, б'є в голову ногами опонента, коли йому щось не сподобається.

Між правовою площиною і революційною доцільністю

З цього погляду, вчинок Парасюка є актом справедливості, який всупереч покриванню чиновника корумпованою судовою системою, став символом народної відплати. Адже попри декларації влади, всі колишні чиновники режиму Януковича сьогодні не тільки не зазнали жодних судових переслідувань, а навіть залишилися на своїх грошовитих посадах і далі залишаючись політичною й економічною елітою країни. За два роки після революції, відбулася де-факто реставрація олігархічного режиму, лише під іншою вивіскою та з іншим президентом, який, зрештою, також входив до засновників попередньої правлячої Партії регіонів. Цілком закономірно, що бачачи, як суди визнають, що не мають претензій до Г. Кернеса та М. Добкіна, як прокуратура звільняє під заставу одіозну О. Лукаш, у той час, як чи не найактивніші учасники революції – «свободівці», опиняються на лаві підсудних, – у народі наростають радикальні настрої.

Нещодавнє побиття М. Добкіна громадянином О. Кравчуком також може вважатися підтвердженням народного запиту на справедливу, а не бутафорну люстрацію. Народ втомився від фальшивості правосуддя, тому почав переходити до останнього аргументу демократії – фізичного протесту. Однак коли генерала СБУ б'є ногою в голову народний депутат, який за деякими даними ЗМІ вже зміцнив своє матеріальне становище, влаштував своїх людей на посади і навіть встиг закрутити роман з відомою співачкою, – це кардинально заперечує народно-революційний аспект конфлікту.

Попри те, що звання «нардеп» вже давно спаплюжене бандитами та корумпованими злодіями, які масово здобули депутатські мандати, Парасюк в очах виборців належав до іншого типу народних обранців. І в цьому випадку слово «народний» для багатьох його виборців було не пустим звуком. Ексцентрична поведінка Парасюка та його вуличний хуліганський стиль ведення політичної дискусії не лише дискредитує звання народного депутата, але й підриває величезний політичний кредит довіри народу до молодих революціонерів, які зображали себе чесними борцями за народні права.

Україна чи Сирія? Думки західних експертів

«Санкції ЄС проти Росії прив’язані до ситуації на Донбасі чи в Криму, не в Дамаску»
Манюель Лафон Рапнуй, старший науковий співробітник і керівник паризького представництва Європейської ради зовнішніх відносин (ECFR)
Вплив терактів у Парижі на європейську політику, реакція ЄС. Тут французький уряд спирається на ст. 42.7 Договору про Європейський Союз, положення про взаємну оборону Європейського Союзу. Згідно з цим пунктом Франція сподівається на спільну відповідь, зокрема об’єднання зусиль у боротьбі з «ІД». 17 листопада, після зустрічі міністрів оборони країни ЄС у Брюсселі, міністр оборони Франції Жан-Ів Ле Дріан дуже чітко висловив таке прохання. Одним із варіантів спільної відповіді може бути виведення Францією свого контингенту, розміщеного, наприклад,
в Африці, й заміна його натомість військами інших європейських країн. Такої солідарності й прагнуть французи. Звісно, не всі країни ЄС мають військовий потенціал чи політичну базу для приєднання до боротьби з «ІД».
Франція вже веде боротьбу з «ІД» чи «Аль-Каїдою» багато років. Але, хоч як прикро це казати, важливо, що паризькі теракти для когось стали «тривожним дзвінком»: продемонстрували, що не можна відвертатися, як у випадку з вибухами на пасажирських літаках, терактами в Бейруті чи Туреччині, іншими звірствами, які чиняться в Сирії, Іраку. Думаю, більшість європейських лідерів це розуміють, тож сподіваємося, що буде потужніша європейська відповідь на цей виклик.
Інший ключовий вимір — боротьба з «ІД» вдома, у ЄС. Йдеться про контртероризм, обмін інформацією та співпрацю правоохоронних органів. Це стало особливо актуально через, зокрема, бельгійське громадянство людини, підозрюваної в підготовці терактів. Однак цей вимір не обмежується ЄС. Один із факторів, що стоять за авіаударами французів у Рацці в неділю (15 листопада. — Ред.), — США вирішили поділитися розвідданими з Францією, чого не робили раніше. Зараз дуже важливо вийти за межі звичного небажання ділитися такою інформацією.
Потенційна співпраця з Росією. Думаю, Путіну зараз дуже зручно всіляко демонструвати «зближення» Франції з ним. Але не
думаю, що це відбувається. Нещодавно я був на ток-шоу, де журналіст запитав, чи є зараз розворот Франції до Росії. Я не називав би це розворотом, радше дипломатією. Взагалі-то, перш ніж поїхати до Москви, Олланд відвідає Вашингтон. Нинішня ситуація допускає якісь дипломатичні та стратегічні переформатування, тому треба дивитися, що можна з цього виграти. Крім того, Путін зрештою має сприйняти один факт: його країна тепер теж мішень для «ІД», зважаючи на катастрофу російського літака.
Наслідки для України. Не думаю, що позиція Франції серйоз­­но зміниться. По-перше, від самого початку кризи (російсько-української. — Ред.) Франція завжди підтримувала тісні контакти з росіянами, намагаючись якось використовувати дипломатію. Тож у зустрічі Путіна й Олланда тут нічого нового. Не певний також, що французи перестали вважати, що для завершення вій­ни в Сирії необхідне політичне рішення. А на нього, якщо Асад залишиться при владі, чекати важко. Тобто це не той варіант, що може привести до стабілізації ситуації на перспективу.
По-друге, пов’язувати сирійську та українську ситуації одна з одною означає зробити обидві ще складнішими й заплутанішими. Та й санкції ЄС прив’язані до ситуації на Донбасі чи в Криму, не в Дамаску.
«Нині основні проблеми — це тероризм, Сирія, «ІД», Росія, а потім, можливо, Україна»
Штефан Майстер, керівник програм Східної Європи та Центральної Азії в Німецькому товаристві зовнішньої політики (GDAP), Берлін
Вплив терактів у Парижі на європейську політику, реакція ЄС. По-перше, вони стануть першочерговим викликом і змінять пріоритетність поточних конфліктів. Адже нинішня криза біженців — це те, що тут безпосередньо впливає на наше суспільство. Це означає зміщення акцентів на питання внутрішньої безпеки, контроль інтернету, регулювання кордонів і тих, хто їх перетинає. І буде більше співпраці в боротьбі з «ІД».
Потенційна співпраця з Росією. Мені здається, що взаємодія з РФ поліпшуватиметься, а конфлікт в Україні ставатиме до певної міри відносним. Він більше не є першочерговим питанням: зараз наша увага прикута до власної та глобальної безпеки, тож Росія дедалі більше ставатиме партнером у боротьбі з тероризмом. Якщо навіть подивитися на те, як у ЗМІ висвітлюють саміт Великої двадцятки: раніше Путіна зображували ворогом, небезпечною людиною. Тепер — партнером у боротьбі з тероризмом. Погляньте на французький дискурс: не тільки Саркозі, а й інші політики починають говорити, що варто припиняти політику санкцій і відновлювати співпрацю. США і європейці навіть можуть обрати іншу позицію щодо Асада. Захід цілком здатен дедалі більше сприймати парадигму, необхідну для відтворення бодай якоїсь держави в Сирії, хоч би це й передбачало певну політичну роль Асада, попри те що сам він знищив Сирію, громадянське суспільство, убив стількох своїх людей. Але мені здається, що Захід поступово змінюватиме свій підхід більше, ніж Росія свій.
Наслідки для України. У німців залишається дуже жорсткий підхід до Росії у справі України: вони кажуть, що без змін на її Сході зняття санкцій не буде. Але я спостерігаю дедалі більше бажання знайти якесь рішення для Донбасу, аби позбутися проблеми й почати співпрацювати з Москвою в інших питаннях, які
здаються нам важливішими.
Які проблеми може принести компроміс із Путіним щодо України, цього тут не розуміють у ширшому масштабі. Реакція переважно така: ну а що ми ще можемо зробити? Мусимо реалізувати Мінськ, і Україна має це розуміти. Нині це менша проблема порівняно з іншими. Основні: тероризм, Сирія, «ІД», Росія, а потім, можливо, Україна. І ще бачиться простішим варіантом натиснути на Порошенка, щоб він погодився, наприклад, на вибори на окупованих територіях, а відтак знайти якесь рішення в межах Мінська й повернутися до стабілізації відносин із Росією, аніж думати, що може вийти з такої дестабілізації України.
«ЄС візьме паузу стосовно України і того, що Росія робить на Сході країни»
Джуді Демпсі, старший науковий співробітник Центру Карнеґі — Європа, головний редактор блогу «Стратегічна Європа», Берлін
Вплив терактів у Парижі на європейську політику, реакція ЄС. По-перше, країни ЄС абсолютно неодностайні в тому, як мають відповідати на цей виклик. Вони, окрім Франції, не готові застосувати воєнну силу проти «ІД». Крім того, самі бояться стати мішенню терактів.
По-друге, ці теракти повністю вже, так би мовити, «приватизували» європейські євроскептики та крайні праві: прив’язали їх якимось чином до біженців і списують нинішню ситуацію на їх наплив до країн ЄС. Хоча верховний комісар ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні заявила, що терористи — громадяни країн ЄС. Звісно, хтось із них не раз їздив до Сирії та повертався, і, за даними французьких спецслужб, злочинці, що скоїли теракти, їздили туди-сюди. Тому пов’язувати цих людей із біженцями неправдиво. Це банальнопошук цапа-відбувайла.
Потенційна співпраця з Росією. Раніше, наприклад, коли «ІД» збили російський літак у Єгипті, Путін заперечував, що то була робота терористів, і критикував тих, хто надавав докази. А тепер, після жахливих терактів у Парижі, хоче раптом приєднатися до коаліції в боротьбі з «ІД».
На Заході довіри до Путіна немає: достатньо подивитися на його реакцію щодо російського літака, на всю пропаганду й теорії змов, а тоді такі-от розвороти на 180 градусів. Він просто хоче користатися з вигодою для себе із ситуації, і винагороджувати його за це не можна.
І ще одне: Путін ув’язався в сирійський хаос, підтримував військово Асада, то як він може зупинити конфлікт, якщо, зокрема, через нього хаос там тільки поглибився і більшій кількості людей довелося тікати?
Наслідки для України. Небезпека для вашої країни в тому, що через усе це ЄС розділений як ніколи. І ще: ЄС у результаті всього цього «візьме паузу» стосовно України й того, що Росія робить на Сході країни. На мою думку, це серйозна проблема. Однак зараз не час винагороджувати Росію чи проявляти люб’язність до неї за так звану підтримку в боротьбі з «ІД» компромісами щодо Східної України чи Криму або зняттям санкцій. Перепрошую, але піддатися на риторику про повернення до «звичного стану справ» із Росією і скасувати санкції без реального виконання мінських умов, тобто припинення окупації Донбасу й анексії Криму, — це не варіант. Якось прив’язувати Сирію до України було б політично
неправильно й короткозоро.

Злочини проти Майдану: хто гальмує розслідування?

Злочини проти Майдану: хто гальмує розслідуванняЗа два роки, що минули після початку Євромайдану, рідні "Небесної сотні" досі не дочекалися покарання тих, хто винен у їхній загибелі.
Хоча генеральний прокурор Віктор Шокін заявляє про завершення розслідування розстрілів на Майдані, на цей час немає жодного вироку суду, яким би причетні до злочинів – виконавці, організатори і замовники - були покарані.
Заяви і факти
Загалом, за даними міністерств охорони здоров'я, внутрішніх справ та волотерів, 106 людей були вбиті за час масових акції протесту, понад тисяча були поранені. Загинуло також 19 працівників правоохоронних органів.
Генеральний прокурор Віктор Шокін у жовтні заявив, що справа про розстріли активістів Майдану взимку 2014 року "фактично розслідувана".
"Ми зібрали в одне ціле всі епізоди по подіях на Євромайдані. Вибудували хронологію узурпації влади: хто її почав, як і ким все готувалося і здійснювалося. Таким чином, нам вдалося вибудувати піраміду людей, причетних до злочинів проти Євромайдану. На її вершині – Віктор Янукович. Можу сказати, що фактично справа розслідувана", - заявив генеральний прокурор в інтерв'ю газеті "Факти".
Проте, кажуть адвокати "Небесної сотні", до суду ці справи не доходять.
За їхніми даними, загалом за злочини проти Євромайдану порушено більше десяти кримінальних справ. Це, зокрема, справи про нічний силовий розгін студентів на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року, про сутички 1 грудня 2013-го, про напад на автомайданівців у Києві, викрадення Ігоря Луценка та вбивства Юрія Вербицького та В'ячеслава Веремія, про сутички і масові вбивства у лютому 2014 року, штурм Будинку профспілок. Як кажуть в "Адвокатській дорадчій групі", яка об'єднала захисників інтересів родичів загиблих на Євромайдані, лише одна справа на сьогодні розглядається у суді – це справа колишніх співробітників "Беркута" Сергія Зінченка і Павла Аброськіна, яких звинувачують у причетності до розстрілу 39 людей 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.
Злочини проти Майдану: хто гальмує розслідування
Не завершилося розслідування і стосовно колишнього мера столиці Олександра Попова, якого звинувачують у причетності до побиття студентів вночі 30 листопада 2013 року. Хоча саме йому та колишньому заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу висунули підозру одним із перших.
Зниклі підозрювані
На сьогодні слідчі дії проводяться стосовно 20 співробітників "Беркута", які протистояли активістам Євромайдану. Але досі не відомо, чи будуть усі справи передані до суду, каже адвокат Євгенія Закревська.
"Ще на початку 2015 року прокуратура затримала 14 осіб, але у ході розслідування відпустила усіх, окрім трьох - Сергія Зінченка, Павла Аброськіна і Дмитра Садовника", - нагадує пан Титич, який входить до "Адвокатської дорадчої групи".
За його словами, командир роти "Беркута" Дмитро Садовник був ключовим підозрюваним у цій справі.
"Але його відпустили, можна сказати, випхали із України, - розповідає Віталій Титич в інтерв’ю ВВС Україна. – Фактично, суд відпустив ключового підозрюваного".
Це сталося восени 2014 року. Щодо судді Світлани Волкової, яка ухвалила це рішення, було відкрите кримінальне провадження за статтею про винесення суддею завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки. Але досі вироку і у цій справі немає.
Президент Петро Порошенко тоді на своїй сторінці у Facebook написав: "шокований" рішенням судді Волкової.
"І це був перший прецедент спільної протидії розслідуванню Генеральної прокуратури, МВС і судді, яка ухвалила рішення про недоцільність арешту. Я навіть думаю, що Садовник не хотів тікати, оскільки є реальна загроза його ліквідації тими, хто стоїть за розстрілами на Майдані. Не виключаю, що Україну він залишив за допомогою того, хто був посвячений у хід розслідування", - сказав пан Титич в інтерв’ю ВВС Україна.
За інформацією Олександри Матвійчук із громадської організації "Євромайдан SOS", випадок із Дмитром Садовником був не останнім.
Печерський суд столиці присудив домашній арешт харківському міліціонеру, який входив до організації "Оплот", Таваккулу Рагімову. Саме його підозрювали у скеровуванні "тітушок", у викраденнях, заподіянні тілесних побоїв, катуваннях активістів Майдану.
У вересні цього року він, як і Дмитро Садовник, зник з України, кажуть адвокати.
"Так само незрозумілим ми вважаємо рішення суду стосовно Анатолія Логвиненка, ще одного "беркутівця", якого підозрюють у тому, що він причетний до побиття активістів "Автомайдану". Стаття, яку йому інкримінували, передбачає 7-15 років позбавлення волі, але його також перевели під домашній арешт, а не так давно зняли електронний браслет", - розповіла в інтерв'ю ВВС Україна Олександра Матвійчук.
Ще влітку минулого року президент Петро Порошенко заявив українським телеканалам: "Частина представників "Беркута", частина представників "Альфи" зараз героїчно воює на Сході. Я не виключаю, що за їхніми результатами в операціях мені доведеться ухвалити рішення про амністію. Я думаю, що це буде справедливо. Вони кров'ю змили ту вину", - сказав Петро Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам.

ГПУ: В останні дні Майдану тітушки отримали від влади сотні автоматів і 90 тисяч патронів

Для придушення протестів на Євромайдані в кінці лютого 2014 року влада видала з мобілізаційних складів Міністерства внутрішніх справ 408 автоматів і 90 тисяч патронів тітушкам. Про це розповів начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, за словами представника ГПУ, видача зброї тітушкам відбувалася після розстрілів, 20 лютого.
"Видача зброї здійснювалася вже після розстрілів, тобто ввечері 20 лютого. Влада вже на той час вважала, що правоохоронні органи в своїй частині дії здійснили, далі вони вже озброюють тітушек, які, ймовірно, будуть їх захищати", - сказав він.
Горбатюк також зазначив, що місцезнаходження 408 автоматів, виданих тітушкам, досі невідомо.
"Значна кількість зброї, які видавалася зі складів військовослужбовцям, працівникам міліції, а також представникам злочинних угруповань, повернута. Але повернуто ту зброю, яке видавалося правоохоронцям. На сьогоднішній день залишається невідомою доля 408 автоматів, розданих з бази", - уточнив він.
Раніше повідомлялося, що підбором, фінансуванням і координацією тітушек під час Майдану займався екс-глава МВС Віталій Захарченко.

Як в Україні падає явка виборців (Інфографіка)

Явка виборців в Україні з кожним роком падає. Якщо у 1994 році явка становила понад 75%, то у другому турі місцевих виборів 2015 року віддати свій голос прийшло менше 35%.

Поліція Франції провела за ніч 168 обшуків. 23 особи заарештовано

Поліція Франції в рамках антитерористичного рейду провела в ніч на понеділок 168 обшуків та арештувала 23 особи. Про це заявив міністр внутрішніх справ країни Бернар Казньов, пише Liberation. Окрім того, за словами французького міністра, ще 104 підозрюваних були поміщені під домашній арешт. "Ці дії продовжуватимуться, реакція країни буде масштабною та загальною", - відзначив Казньов.
"Обшуки дозволяють прискорити наше розслідування. Надзвичайний стан є повністю ефективним", - зауважив він. "Ми ведемо війну всередині та зовні", - додав Казньов.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що поліція Франції протягом ночі проводила антитерористичні рейди в Тулузі, Греноблі, Жемоні, а також передмісті Парижа Бобіньї.

Гройсман очікує, що Рада проголосує за децентралізацію

Реформа з децентралізації − це ключ до успіху України, і конституційні зміни необхідні, щоб цей процес став незворотним.
Про це заявив голова Верховної Ради Володимир Гройсман під час зустрічі з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Житомирської області, присвяченій обговоренню актуальних проблем децентралізації влади, повідомляє прес-служба парламенту.
«Реформа з децентралізації потрібна тим людям, які нас обирають і яким ми служимо», − зазначив керівник Парламенту, додавши, що основна мета реформи − побудувати ефективну систему самоврядування, яка поверне владу на місця, дозволить органам місцевого самоврядування якісно і відповідально виконувати свої функції та повноваження, а громадянам − впливати на владу, якій вони будуть довіряти.
Гройсман назвав можливою передачу на місця не властивих державі повноважень.
Голова Верховної Ради високо оцінив перші кроки в напрямку фінансової децентралізації, зазначивши, що з початку нинішнього року місцеві бюджети отримали 35-40% додаткових коштів, що дозволяє ефективно вирішувати питання фінансування об'єктів інфраструктури та соціальної сфери. «Ця реформа − ключ до успіху України. Треба зробити все, щоб повернути людям владу», − підкреслив Гройсман.
У цьому контексті він висловив переконання, що Парламент ухвалить зміни до Консттуції в частині децентралізації. «Якщо ми не змінимо систему, то скільки б «нових» не приходило, вони скоро стануть «старими». Я б дуже хотів, щоб ідея передати владу на місця стала тією ідеєю, яка нас об'єднає», − зазначив Голова Верховної Ради України.

"Опора": Низька явка на виборах була відображенням інтенсивності виборчих кампаній у регіонах

Низька явка на виборах була відображенням інтенсивності виборчих кампаній у регіонах. Про це в ході прес-конференції, яку транслював телеканал "112 Україна", заявив аналітик громадянської мережі "Опора" Олександр Клюжев.
"Явка виборців на виборах 15 листопада є відображенням інтенсивності кампаній в окремих територіальних громадах і жодним чином не може трактуватися як зменшення суспільної легітимності інститутів виборів, про що нерідко заявляють політики", - заявив Клюжев.
"Якщо говорити про вибори у Дніпропетровську, де виборча кампанія була дещо інтенсивніша, ніж в інших територіальних громадах, і виборці більш активно брали участь у голосуванні, тому можемо говорити про збереження в Україні прийнятних показників явки та участі громадян у виборчому процесі", - зазначив він.
У низці міст України вчора, 15 листопада, пройшов другий тур виборів мерів. Президент Петро Порошенко задоволений проведенням і результатами другого туру місцевих виборів. Він підкреслив, що "цими виборами було завершене перезавантаження влади".

Гройсман пообіцяв створити Виборчий кодекс

Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман пообіцяв проаналізувати хід місцевих виборів та на підставі висновків створити Виборчий кодекс. Про це політик написав на своїй сторінці в Facebook.
"Найближчим часом я зберу робочу групу, щоб на основі такого аналізу почати роботу над Виборчим кодексом. Його наявність дозволить, нарешті, позбутися нашої традиційної практики переписувати виборче законодавство напередодні кожних виборів", - пообіцяв спікер.
Нагадаємо, в Україні 15 листопада пройшов другий тур місцевих виборів - обирали мерів великих міст України. Депутатів обласних, сільських і селищних рад українці обрали в першому турі – 25 жовтня.

Теракти у Франції можуть погано позначитись на Україні

З приводу терактів у Франції. Дуже шкода загиблих і поранених мирних мешканців. Але французи, як і інші європейці, самі заклали під себе міну сповільненої дії і нині пожинають те, що посіяли.

Проблема тероризму — не етнічна і не релігійна. Терористи влаштовують теракти не тому, що вони мусульмани. (Кримські татари он століттями живуть на своїй землі і ніяких терактів не роблять, і серед них є такі патріоти, що годі й шукати). Сучасний тероризм, на відміну від того, що був у минулому — це проблема боротьби між культурами.

Не можна масово впускати до своєї країни представників інших, чужих, часто ворожих культур. Бо коли їх стане достатня кількість — їхня культура неодмінно увійде в конфронтацію з твоєю.

Сучасні європейці апріорі вважають людське життя найвищою цінністю, а смертну кару — найстрашнішим покаранням, яке краще взагалі не застосовувати.

А ці обв’язуються «поясом шахіда» і вперед. Чим його можна злякати, як покарати? Тільки масовим терором у відповідь, але ж менталітет європейців відкидає такі методи.

Переважна більшість мусульман, що перебралися до країн Європи, а деякі вже й народилися там — абсолютно мирні і не підтримують зв’язків з терористами. Але коли їхні одновірці влаштовують теракти — майже всі вони радіють. А якщо й засуджують публічно терористів — то завжди якось мляво і з однією метою: щоб не розпочалися репресії проти них самих.

Хтось пригадає багато випадків, коли після теракту земляки чи одновірці терористів проводили б реально потужні акції протесту проти тероризму, чи влаштовували б, приміром, самосуди над майбутніми «шахідами»? Бо оті «шахіди» для них «своїші», ніж європейці.

Для прикладу про чужу культуру. От візьмемо ми завтра і переселимо в Україну з Росії кілька мільйонів росіян. Вони православні християни, як і більшість з нас, і підривати «пояси шахідів» точно не будуть. Але вони проживуть тут 40 років і не вивчать українську мову, дивитимуться тільки російські телеканали, на виборах голосуватимуть виключно за проросійських кандидатів, а в разі війни з Росією з їхнього кола вербуватимуть бойовиків, шпигунів, п’яту колону.

До речі, нинішні теракти у Франції можуть погано позначитись і на нас: ІГІЛ — це не Аль-Каїда, у нього є території, війська тощо, тобто, його можна бомбардувати. Боюся, що зараз Європа заради боротьби з ІГІЛ почне ще більше загравати з Росією.

Європейці зараз розплачуються за ту саму толерантність, яку щосили намагаються нав’язати нам. Хочуть бути толерантними і гинути від терактів — хай будуть і гинуть, це їхнє право.

Але нам-то це навіщо?

Врешті-решт, от побачите, до них дійде, і вони почнуть рівнятися на нас, а не ми на них.

Яценюк порівняв теракти в Парижі з агресією Росії в Україні

Глава українського уряду Арсеній Яценюк висловив співчуття французькому народу у зв’язку із терактами у Парижі 13 листопада. Коментуючи трагедію в інтерв’ю «Голосу Америки» прем’єр-міністр також порівняв події у Парижі із терактами 9/11 у США та російською агресією на сході України.  

Зараз ми маємо інший світ – з терором, страхом, залякуваннями, агресією, смертю. І це величезний виклик для вільного світу

Арсеній Яценюк

«Ми знаємо, що значить тероризм. І США знають, що означає тероризм, також. Україна вже втратила тисячі невинних людей, тисячі українських військових через російську агресію і дії терористів. Здається, світ кардинально змінився. Зараз ми маємо інший світ – з терором, страхом, залякуваннями, агресією, смертю. І це величезний виклик для вільного світу. Єдиний спосіб, як на це відповісти – це триматись разом, подолати страх. Бо нам нема чого боятися, крім самого страху, - як казав Франклін Рузвельт. Ми маємо боротися і перемогти у цій війні за свободу, за волю, наше майбутнє», - сказав Арсеній Яценюк.

МЗС попередило світову спільноту про загострення ситуації на Донбасі

В Україні з крайньою стурбованістю сприймають істотне зростання з початку листопада цього року кількості порушень режиму припинення вогню з боку незаконних збройних формувань, які діють на території окремих районів Донецької та Луганської областей України.

Особливе занепокоєння викликає географія обстрілів, їхній інтенсивний та систематичний характер. У період з 1 по 11 листопада ц.р. бойовиками здійснено понад 240 обстрілів уздовж усієї лінії розмежування, у т.ч. з мінометів калібром 82 мм та 120 мм, які мають бути відведені згідно з Мінськими угодами.

Тричі, 2, 8 та 10 листопада ц.р., незаконні збройні формування провокували бойові зіткнення з підрозділами Збройних Сил України. Уперше за два місяці здійснено спроби штурму позицій українських військових поблизу н.п. Майорське та Новозванівка.

У безпосередній близькості до лінії розмежування на тимчасово неконтрольованій Україною території зафіксовано високу концентрацію важкого озброєння, у т.ч. артилерії, танків, розгортання нових артилерійських підрозділів, активізацію розвідувально-диверсійних груп, підвезення боєприпасів тощо. У порушення Мінських домовленостей продовжується переховування важкої військової техніки у заборонених районах.

Одночасно фіксується вторгнення в повітряний простір України розвідувальних безпілотних літальних апаратів, незвичайна військова діяльність російських збройних сил у прикордонних з Україною районах, включаючи проведення військових навчань із залученням авіації, іншої військової та спеціальної техніки у Ростовській та Курській областях РФ.

Розцінюємо згадані дії як навмисну спробу зірвати не лише процес відведення важких озброєнь калібром менше 100 мм, який було нещодавно успішно завершено українською стороною, а й реалізацію інших аспектів Мінських домовленостей, включаючи важливі соціально-економічні та гуманітарні проекти.

З наближенням холодної погоди бойовики поставили під загрозу здійснення ремонтно-відновлювальних робіт на об’єктах критичної економічної інфраструктури в інтересах мирного населення.

Очікуємо, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ невідкладно здійснить всебічне розслідування порушень Мінських угод та дасть їм об’єктивну оцінку, як це передбачено п. 3 Рішення Постійної Ради ОБСЄ №1117 від 21 березня 2014 р. щодо розміщення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, а також домовленостями, досягнутими в безпековій сфері.

Продовжуємо дотримуватися принципової позиції, що запорукою належного виконання Мінських угод залишається реалізація Росією і підтримуваними нею незаконними збройними формуваннями заходів «безпекового блоку», а саме: припинення постачання Москвою озброєнь, військової техніки і найманців; забезпечення повного і безперешкодного доступу спостерігачів СММ ОБСЄ до будь-якого району, у т.ч. до тимчасово неконтрольованих ділянок українсько-російського державного кордону; виведення озброєнь, бойовиків та найманців з території України; роззброєння незаконних збройних формувань.

Закликаємо міжнародне співтовариство посилити вплив на Російську Федерацію з метою забезпечення неухильного дотримання режиму всеосяжного припинення вогню та безумовного виконання Мінських документів у повному обсязі.

Україна залишається відданою Мінським домовленостям 2014 і 2015 років як єдиному ефективному інструментові мирного врегулювання ситуації на Донбасі і вживатиме вичерпних заходів для їхньої належної імплементації.

Теракти у Франції: п'ятниця 13-го

Пізно ввечері 13 листопада в столиці Франції Парижі внаслідок серії вибухів і стрілянини, за даними станом на 4:00 суботи, 14 листопада, за Києвом, загинули щонайменше 153 особи, з них 112 – загинули в концертному залі Bataclan. Відповідальність за напад взяли на себе терористи "Ісламської держави". Теракти відбулись у шести локаціях. Вибухи біля "Стад де Франс" Біля стадіону "Стад де Франс", де відбувався товариський матч між збірними Франції та Німеччини, сталися три вибухи. За матчем спостерігав президент Франції Франсуа Олланд, після теракту його негайно евакуювали зі стадіону. Потім були евакуйовані й інші глядачі.
Одночасно з вибухами на стадіоні терористи взяли в заручники відвідувачів в концертному залі Bataclan, де відбувався концерт американського рок-гурту The Eagles of Death Metal. За деякими даними, в залі перебували до 1,5 тисячі осіб.
Велику кількість глядачів терористи захопили в заручники, а потім почали розстрілювати всіх без розбору. Крім того, вони підірвали всередині зали кілька гранат. Унаслідок нападу загинуло 112 людей. Після штурму залу Bataclan поліція знищила трьох терористів.
Крім того, кілька людей розстріляли відвідувачів ресторану "Маленька Камбоджа", який розташований недалеко від редакції сатиричного журналу Charlie Ebdo, який зазнав нападу терористів "Аль-Каїди" в січні 2015 року. Внаслідок нападу у камбоджійському ресторані загинули, за непідтвердженими даними, 11 людей. Загальна кількість загиблих У цілому поліція повідомляє про шість нападів у різних районах міста. Унаслідок цих терактів, станом на 4:00 за київським часом 14 листопада, загинули 153 особи — це офіційна інформація: 112 осіб загинули під час штурму концертного залу і 41 — у результаті інших нападів. Кількість може збільшуватись.
Хто це зробив Відповідальність за серію терактів взяло на себе терористичне угруповання "Ісламська держава". Бойовики заявили, що мстяться за Сирію, а їхні атаки — це "11 вересня Франції". Ранок суботи На ранок суботи, 14 листопада, поліція Франції повідомила про знищення всіх терористів. За даними поліцейських, усього загинули вісім терористів. Семеро з них – від самогубних вибухів. По всьому світу влаштовують жалобні заходи у пам'ять про загиблих: до посольств несуть квіти, будівлі у різних містах підсвітлюють у кольори французького прапора, перші особи держав висловлюють співчуття. Попри те, що у Франції оголосили закриття кордонів, авіа- та залізничне сполучення не припиняється.

У Москви є два плани по Донбасу, – американська розвідка

У найближчому майбутньому Москва намагатиметься вплинути на Захід, щоб послабити найжорсткіші санкції проти РФ, що дасть змогу їй протриматися ще деякий час.
Після заяв Євросоюзу про готовність продовжити антиросійські санкції у Росії та її керівництва є два варіанти дій на Донбасі. Такі висновки зробили аналітики приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, передають Патріоти України
Перший сценарій полягає в активізації бойових дій на Донбасі. “Якщо в Кремлі підуть на такий крок, це понесе за собою не тільки продовження поточних санкцій, а й введення нових обмежувальних заходів щодо РФ не тільки з боку ЄС, але і США”, – прогнозують американці.
Другий варіант полягає в збереженні нинішньої політики. У цьому випадку Росія може без особливих втрат перебувати під санкціями ще один рік. “Два найбільш відчутні обмежувальні заходи відносно РФ полягають в забороні на передачу російській стороні передових технологій зі сфери енергетики, а також обмеження на зовнішнє фінансування багатьох російських компаній.
Ці два пункти змусили Москву відкласти деякі масштабні енергетичні проекти, однак протягом найближчих років РФ зможе зберігати нинішній рівень виробництва у відповідних сферах. Таким чином, відстрочки в нових проектах почнуть чинити серйозний негативний вплив на рівень видобутку енергоресурсів в Росії тільки після 2020 року”, – йдеться у звіті.
Американці також вважають, що навіть якщо економічні санкції відносно РФ будуть діяти весь 2016, то в країні не відбудеться ні економічного колапсу, ні дефолту. Наприклад, в 2016 році російським компаніям потрібно буде виплатити порівняно невелику суму зовнішнього боргу – приблизно $ 16 млрд, при тому, що в 2017 і 2018 роках ця цифра складе близько $ 72 млрд.
“Якщо в Кремлі не хочуть допустити дефолту своїх компаній за зовнішніми борговими зобов’язаннями, Москві потрібно буде переконати європейців зняти хоча б найжорсткіші санкції. Росії необхідно, щоб обмежувальні заходи скасували до 2017 року. А для цього необхідно, щоб Україна і Росія виконали умови Мінських угод “, – підкреслили аналітики.
Тим часом, Україна вже натякає, що можливо, не зуміє виконати всіх умов “Мінська-2″, а тому Росії доведеться або пом’якшити вимоги до української влади, або допустити ще більшого ослаблення власної економіки в наступні роки.
У минулому Росія продемонструвала свою здатність миритися з економічними втратами заради збереження своєї стратегічної ролі в регіоні, проте зараз незрозуміло, як довго Москва буде готова дотримуватися такої політики заради власних інтересів в Україні”, – підсумували американські аналітики.

У "Батьківщині" стверджують, що Парасюка можуть притягнути до кримінальної відповідальності

Генеральний прокурор Віктор Шокін наказав готувати документи, за якими буде притягнуто до кримінальної відповідальності позафракційного народного депутата Володимира Парасюка. Про це у Facebook повідомив нардеп від партії "Батьківщина" Ігор Луценко, повідомляє «Є!» з посиланням на телеканал "112 Україна". “ "Тільки дізнався, що на нардепа-майданівців Володимира Парасюка Шокін розпорядився готувати подання про притягнення до кримінальної відповідальності", - написав Луценко. Нагадаємо, 2 листопада в ході засідання суду про обрання запобіжного заходу лідеру "УКРОПа" Геннадію Корбану сталася бійка за участю Володимира Парасюка і прокурора. За фактом бійки правоохоронними органами було розпочато кримінальне провадження за ст. 345 ККУ - погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу, а також ст. 377 КК - загроза щодо судді.

Тимошенко назвала уряд Яценюка трагедією і горем країни

Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко у ефірі телеканалу «112 Україна» заявила, уряд Яценюка є «трагедією» і «горем країни» та закликала його негайно піти у відставку.
«Цей уряд мусить бути негайно відправлений у відставку. Це трагедія країни, горе країни і це бідність країни», – дослівно сказала Юлія Тимошенко.
Крім того, лідерка «Батьківщини» вважає, що урядова політика веде українську газовидобувну галузь до банкрутства, що може бути частиною корупційної схеми.
«Видобуток українського газу не розвивається тому, що насправді за спиною у всіх людей просто зроблена змова – дуже брудна і небезпечна для держави. Тільки прийшов цей уряд працювати, вони ввели на видобуток українського газу податок 70% з обігу. І цю націнку вклали людям в тарифи. Сьогодні таким рішенням уряд добиває, по-перше, свою власну галузь, по-друге, кожного українця».

Відчувається різниця?

Більше ста років тому дідуган Дарвін довів, що людина - це просто модернізована тварина. За тисячоліття еволюції люди наростили собі мізків, втратили різне звіряче причиндалля (ну, типу шерсті, хвостів, рогів тощо), навчилися прямоходінню, носінню штанів, пальт і окулярів, але раз у раз щось тваринне все одно пробивається зовні.
Політики, як відомо, теж люди, а отже ніщо тваринне їм чуже. Depo.ua вирішив уважніше придивитися до українських і закордонних політиків, і помітив неабияку подібність елітних екземплярів людей з різними милими звірятками.
Аби ніхто раптом не образився, назви звірів ми вирішили дати в шляхетному, загальнозрозумілому для всі вчених людей латинському варіанті. А то, приміром, прочитає нас раптом Сергій Лавров, вирішить, що ми обізвали його конякою і образиться. Інша справа порівняння з Equus ferus caballus - звучить, як ім'я шляхетного патриція.

 

 

 

 

 

 

 

Депутати таки ухвалили антидискримінаційну норму

Верховна Рада України внесла антидискримінаційну поправку до Кодексу законів про працю. За відповідне рішення в цілому проголосувало 234 народні депутати.
Згідно з текстом законопроекту, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження.

Також забороняється дискримінація в залежності від віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку , звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Даний законопроект належить до так званого «безвізового пакету» – переліку законів, ухвалення яких необхідне для виконання Україною плану з лібералізації Європейським Союзом візового режиму. Також ці закони є антикорупційними.
10 листопада народні депутати ухвалили 5 законопроектів, які входять до так званого «безвізового пакету». Один з законопроектів зняли з розгляду.
Вранці активісти зібрались під парламентом, щоб «дотиснути» ухвалення усього пакету законопроектів.

Голова Верховної Ради планує до кінця січня представити реформу парламенту

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман планує до кінця січня представити реформу українського парламенту. Таку інформацію чиновник озвучив під час робочої поїздки на Прикарпатті.
«Відповідно до Меморандуму з Європейським парламентом, який я підписав з президентом Шульцом, ми до кінця січня презентуємо спільний план дій щодо реформи українського парламенту, який полягатиме у наступному: апарат парламенту буде якісною, прозорою сервісною службою для депутатів», – зазначив Володимир Гройсман на брифінгу для представників ЗМІ.
За словами спікера, зміни у парламенті передбачатимуть запровадження роботи в електронному режимі, оновлення регламенту та основних процедур відповідно до європейських стандартів. Український парламент, переконаний Володимир Гройсман, має стати більш відповідальним, з новою системою комунікації між фракціями, коаліцією, опозицією.
«Маю надію на те, що ми матимемо всередині парламенту політичну волю для продовження реформ, які однозначно позитивно вплинуть на якість парламентаризму», – підкреслив Володимир Гройсман і зауважив: реформування роботи парламенту поки не передбачає зміни кількості депутатів.

Українські військові відкриватимуть вогонь на ураження

Через загострення ситуації в зоні АТО, активізацію бойовиків та зростаючу кількість обстрілів і напади ворожих ДРГ, українські військові отримали наказ відкривати вогонь на ураження у випадках, коли на них нападають.
Про це повідомляється на офіційній сторінці президента Петра Порошенка у фейсбуці.
Президент наголосив, що обстріли та напади на українські позиції свідчать, що ризики українському суверенітету, територіальній цілісності та незалежності все ще надзвичайно високі.

Новини Україні потрібен новий виборчий кодекс - Гройсман

За словами голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, лише принципові зміни відіб'ють бажання кожної влади робити вибори під себе.
Таке він заявив під час робочого візиту до Івано-Франківська. Гройсман вважає українське виборче законодавство, недосконалим, але два тури виборів для міських голів на його думку, слушний крок, бо дозволяє вибрати справжнього лідера територіальної громади.
"Вважаю неприйнятним приймати закон про виборчі системи напередодні виборів. І вважаю, що це ганебна практика і її не потрібно підтримувати. Нам потрібно створити новий виборчий кодекс, розкласти все на свої місця, а якщо хтось хоче потім після його ухвалення приймати зміни, то ці зміни мають вступати в дію не на чергових виборах, а через одні вибори. Щоб ні в кого не було спокуси змінювати систему виборів під себе", - наголосив Володимир Гройсман.
Нагадаємо, гендиректор Комітету виборців України Олексій Кушель зазначив, що на другому турі місцевих виборів очікується рекордно низька явка.

Соболєв розповів, як пішов з дому через політику

Народний депутат, заступник голови фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв поскаржився громадськості на тиск з боку дружини – телеведучої Марічки Падалко через те, що члени його партії не проголосували за дискримінаційні правки до трудового закону. Про це політик пише у соцмережі Facebook. За його словами, його фактично вигнали з дому і йому доводиться шукати захисту у членів своєї фракції. «Мамочкааа! Змушений піти з дому через критику і тиск дружини на адресу «Самопомочі». Це сміх крізь сльози, але Маруся навіть заборонила мені запрошувати додому членів фракції, які не голосували за антидискримінаційні слова. Цікаво, це дискримінація чи ні?», - пише Соболєв. Він звертає увагу, що якщо б прогресивні кияни дещо наполегливіше впливали на рішення президента Петра Порошенка, то реформи в країні проходили б більш швидкими темпами. «Якщо говорити серйозно, мій прекрасний київський креативний класе, якщо б таке обурення, яке ти висловлюєш «Самопомочі», ти б направив проти Президента, у нас був би вже новий Генпрокурор. Або Центрвиборчком. Або Конституційний Суд. Або Генштаб. Але у них все в порядку. А я йду домовлятися з однопартійцями, щоб пустили в готель», – резюмує політик. Тим часом, відома телеведуча коментуючи слова чоловіка, підкреслила, що «Самопоміч» багато втрачає через те, що «не чує своїх виборців». «Щоб був новий Генпрокурор, новий Конституційний Суд, і Генштаб, Самопоміч повинна мати не 20 чоловік у ВР, а 220, а для цього треба чути своїх виборців по всій Україні», - написала вона.

Розкол у "Правому секторі"?

Як стало відомо, 11 листопада нардеп Дмитро Ярош заявив, що склав з себе повноваження Провідника національно-визвольного руху "Правий сектор". Судячи з його аргументації складається враження, що всередині організації стався розкол. Ярош пояснює своє рішення тим, що частина Проводу, якій він довірив керування на час свого лікування, має свою позицію щодо розвитку націоналістичного руху, що не збігається з його переконаннями. Ці учасники керівного складу кілька днів тому провели конференцію, під час якої визначили новий стратегічний напрям розвитку ПС. Примітно, що у новому Проводі Ярошу виділили посаду Провідника. Натомість нардеп назвав такі дії нелегітимними і заявив, що відмовляється бути "весільним генералом".  Через деякий час після публікації Яроша, на офіційній сторінці "Правого сектору" у Facebook з'явилося повідомлення, у якому йдеться про те, що конференцію було проведено з ініціативи Яроша, а список учасників був узгоджений з ним: "Його кістяк склали командири бойових частин та запасних батальйонів ДУК, лідери обласних осередків та структурних підрозділів Руху. Конференція відбулася 8 листопада під Києвом. На превеликий жаль, Д. Ярош не взяв участі у її роботі. Конференцією одноголосно було обрано Провід усього Руху (до того часу діяв лише Провід партії). Також конференція розробила стратегічні напрямки Руху, в центрі яких стояло невизнання бандитського режиму П. Порошенка легітимною владою і безальтернативність революційного шляху боротьби".

Порошенко: військові мають наказ стріляти у відповідь

Президент Петро Порошенко заявив, що в умовах крайньої необхідності військові мають наказ відкривати вогонь на ураження. Про це президент заявив, відкриваючи засідання РНБО.
"Українські військові мають твердий наказ в умовах, коли створюється небезпека їхньому життю, в умовах, коли вони є об'єктом нападу, в умовах крайньої необхідності відкривати вогонь на ураження", - сказав президент.
Він зазначив, що попри перемир'я, ситуація на сході України має стійку тенденцію до загострення, напередодні і вночі в АТО відбулось бойове зіткнення.
Президент сказав, що ці спроби зірвати Мінські домовленості свідчать про те, "що ризики і загрози національній безпеці, суверенітету, територіальній цілісності і незалежності України залишаються надзвичайно високими".
Водночас пан Порошенко наголосив, що наказ військовим стріляти на ураження є лише оборонними діями і, незважаючи на провокації бойовиків, Україна виконує мирні домовленості.
Прес-центр АТО повідомив про ескалацію конфлікту на сході, бойовики обстріляли у середу Опитне, Авдіївку і Мар'їнка, а також Піски.
За минулу добу на Донбасі загинув один військовий, п'ятьох поранено.
Водночас у самопроголошеній "ДНР" заявили, що українська сторона у середу ввечері обстріляла село Спартак біля Донецька.

Сенат США прийняв оновлений варіант оборонного бюджету, зберігши $300 мільйонів для України

Сенат Конгресу США прийняв оновлений варіант оборонного бюджету на 2016 фінансовий рік, що передбачає виділення $300 млн на військову допомогу Україні.
Його попередня версія була відхилена президентом Бараком Обамою. Повідомлялося, що главу держави не влаштували деякі "резервні фонди", які закладені в проекті і які адміністрація вважає проявом "безвідповідального підходу" до фінансування військових потреб країни, а також окремі положення, що стосуються "перешкод для закриття в'язниці в Гуантанамо".
В результаті комітетам у справах збройних сил обох палат Конгресу довелося зайнятися переробкою документа. Проти нової редакції в Білому домі поки ніхто не висловлювався. В результаті загальна сума військових витрат США, запланованих на 2016 рік, зменшилася на $5 млрд - до $607 мільярдів. Під скорочення потрапили кілька оборонних програм, але положення про військову допомогу Україні було збережено.
Цей пункт, що отримав назву "Ініціатива на підтримку безпеки України", наділяє главу Пентагону правом використовувати за погодженням з держсекретарем США $300 млн для надання Києву "належного сприяння в сфері безпеки і розвідки". Під цим маються на увазі, зокрема, й так звана "летальна зброя", включаючи протитанкові системи. В той же час цей пункт носить не обов'язковий, а рекомендаційний характер, і його реалізація буде визначатися політичним рішенням адміністрації США.
Наголошується, що Обама, швидше за все, не буде накладати вето на нову версію документа. Прес-секретар президента Джош Ернест заявив лише, що глава держави має намір уважно вивчити" оновлений військовий бюджет. Обама змінив свій підхід після того, як демократи і республіканці досягли угоди за загальними параметрами бюджетних витрат на майбутні два роки.
Раніше УНІАН повідомляв, що президент США Барак Обама затвердив бюджет на найближчі два роки, позбавивши, таким чином, країну від дефолту за своїми боргами. Законопроект, прийнятий Конгресом минулого тижня, дозволяє державі збільшити витрати ще на 80 млрд доларів.

Думки експерта з приводу "безвізового пакету"

У Раді не прийняли поправку до КЗпП про недискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації. На думку експертів, депутати не пройшли тест на європейські цінності, а Україна залишається ханжеською пострадянською країною.
Парламент прийняв пакет законів, необхідних для лібералізації безвізового режиму з ЄС. Пакет складався з шести документів.
У той же час прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що якщо прийнятий Верховною Радою закон про арешт майна не буде відповідати європейському законодавству, то це може стати причиною для відмови Україні в безвізовому режимі.
Крім того, лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко зазначив, що поки не знято питання про антидискримінаційну норму при працевлаштуванні. Він нагадав, що вісім європейських країн наполягають на даному уточненні в Трудовий Кодекс.
Проголосований парламентом «безвізовий пакет» в ефірі радіостанції Голос Столиці прокоментував політичний експерт, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Велика частина безвізових законів прийнята. Яким буде вердикт Єврокомісії?

– Безумовно, можна очікувати лібералізації візового режиму, але не повного його скасування. Йдеться насамперед про часткову лібералізацію візового режиму. Але і для цього потрібно постаратися: по-перше, прийняти ці закони, щоб вони відповідали критеріям ЄС. Прем'єр говорив, що президент зверне на це увагу, він може повернути закон на доопрацювання. При цьому досить симптоматичним є неприйняття антидискримінаційних положень в новому КЗпП. Це така неєвропейська симптоматика, це тест на європейські цінності, який ВР поки не пройшла.
Експерт: політики хочуть заробити на лібералізації безвізового режиму з ЄС

Депутати в принципі консервативні або не готові до того, що в Європі потрібно толерантно ставитися до будь-яких явищ?
– Це свідчення патріархально-консервативного суспільства. Навіть на тлі католицького консерватизму Польщі та Угорщини, ці поправки були там прийняті свого часу, незважаючи на опір частини політичних сил. Це ж не сексуальна чи гендерна проблема, це проблема прав людини. Ми не правове суспільство, тому що за цією дискримінацією стоїть порушення прав особистості. Не просто політичні права людей, а особисті права. Значить, ми все-таки не західна Європа, може, навіть не Європа в цілому. Ми поки ще залишаємося в чомусь пострадянською країною з ханжеськими патріархально-консервативними цінностями. І потрібно працювати над цим.

Яким чином президент переконав депутатів все-таки проголосувати за ці закони?

– Розгорнулася незрима, а іноді й зрима інформаційно-медійна гра. Президент по плачевним підсумкам роботи ВР минулого тижня звинувачував політичні сили в тому, що вони не хочуть зближення з Європою. Депутати часто бувають в Європі за дипломатичними паспортами, і президентська команда говорила про те, що депутати відірвалися від народу. Еліта буває в Європі, а прості люди законсервовані на нашій території. Крім того, приїжджала Федеріка Могеріні, і це теж в якійсь мірі вплинуло на сьогоднішні серйозні темпи прийняття цих законів. Ми також бачимо деякі зміни в самій коаліційній конфігурації, зближення позицій БПП і «Батьківщини». Юлія Тимошенко наприкінці минулого тижня заявила, що «Батьківщина» не збирається виходити з коаліції під час війни, що це було б злочинним. І це теж вплинуло на продуктивне голосування по ключових законопроектах.

Чому восьми країнам так важливо уточнення в Трудовий кодекс про недискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації?

– Це проблема ціннісна. Крім того, дискримінація за цим критерієм буде штучно формувати надлишок трудової міграції до країн ЄС. Ми бачимо, що на тлі міграційної кризи багато європейських держав посилюють міграційне законодавство. І це стосується не тільки традиційно консервативної в цьому відношенні Британії, а й багатьох інших країн. Багато країн вимагають антидискримінаційної поправки, щоб штучно в Україні не створювався надлишок трудових мігрантів.

Яка причина появи прем'єра на сьогоднішньому пленарному засіданні?

– Судячи з його реплік, прем'єр хоче показати себе промоутером і провайдером цих безвізових законів. Це важливо з точки зору популярності візової теми як серед простих українців, так і серед європейців. Яценюку це потрібно напередодні вичерпання річного імунітету роботи Кабміну. Зараз завдання прем'єра – втриматися на посаді, пролонгувати прем'єрські повноваження. Його завдання – зробити все, щоб перезавантаження Кабміну пішло якщо і не за його сценарієм, то з урахуванням його думки та його «хотєлок».

Геннадій Корбан розповів про свої тюремні будні

Лідер «Українського об'єднання патріотів – УКРОП» Геннадій Корбан поділився спогадами про пережите під час судового процесу в Печерському районному суді Києва, де розглядалося клопотання про обрання запобіжного заходу політикові.
«Я бачив контрреволюцію, – написав він на своїй сторінці в Facebook. – У перервах під час засідання Печерського суду мене відводили в конвоїрську кімнату – простір, розбитий на крихітні клітки, де можливо лише стояти на увесь зріст. У цих клітках були люди. Не злочинці, не «шпана», не бомжі. Це були добровольці, волонтери, «правосеки», солдати ЗСУ. Прості люди, зі світлими, інтелігентними обличчями. Ці хлопці розмовляли між собою живою мелодійною українською мовою».
За словами Геннадія Корбана, люди спілкувалися «про наболіле – про Майдан, про війну, про владу», а один з підсудних назвав Корбана «батьком усіх добробатів».
Політик зазначив, що в судах нині спостерігається своєрідний конвеєр: людей приводять до зали суду, швидко виносять рішення і відвозять. «Сотні людей, нормальних, патріотичних, обвинувачених за незаконне зберігання зброї, за непокору, за інакомислення, – зазначає лідер УКРОПу. – Я розговорився з одним, його привезли з Лук'янівського СІЗО. І він розповів, що там в його і в сусідній камерах із 60 осіб максимум двоє – по-справжньому неблагополучних. Решта – звичайні українці – патріоти, активісти. Ті, хто захищав країну».

Депутати провалили голосування за зниження тарифів

У вівторок, 10 листопада, Верховна рада не змогла прийняти законопроект №2835 про зниження ренти при видобутку природного газу і зниження тарифів на газ для населення.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, за прийняття документа проголосували лише 215 народних депутатів при мінімально необхідних 226.
Після перерви, з другої спроби, Рада змогла відправити законопроект на повторний розгляд. Таке рішення підтримали 310 депутатів. Парламент планує розглянути документ у четвер.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запропонував лідерам фракцій зустрітися з Петром Порошенком і знайти компромісне рішення по законопроекту.
"Я пропоную зараз зробити велику зустріч у президента України разом з парламентськими фракціями коаліції, які ставили підписи під коаліційною угодою і брали на себе відповідальність, знайти рішення", - заявив Яценюк.
Законопроект №2835 передбачає зниження ренти при видобутку газу для приватних компаній з 55% до 29% при глибині свердловини 5 км і з 28% до 14% при більшій глибині. Згідно з документом, рента за видобуток газу для ПАТ Укргазвидобування повинна бути знижена з 70% до 29%.
Депутати пропонували дві суттєві правки до законопроекту, але жодна з них не була прийнята. Одна з поправок передбачає негайне зниження тарифів на газ і комунальні послуги для населення пропорційно зменшенню ренти для ПАТ "Укргазвидобування".

Зміни до "безвізових законів" у ВР, відповідають вимогам Європи?

Відразу після голосування парламентом пакету  антикорупційного законодавства, яке є вимогою Плану дій візової лібералізації, представництво Європейського союзу в Україні поширило заяву посла Яна Томбінського, в якій він підтримав урядову редакціюзаконопроектів.
Відповідна заява опублікована на офіційній сторінці представництва у Facebook, передає Європейська правда.
Томбінський наголосив, що найбільша увага ЄС в рамках ПДВЛ прикута до антикорупційного блоку законодавства, яке створює механізми конфіскації і повернення незаконно набутих активів.
"Повернення активів – це ключовий компонент у боротьбі проти корупції, фінансової та економічної злочинності, а також організованої злочинності", - йдеться у заяві посла.
Томбінський окремо наголосив, що запропонований урядом пакет законопроектів відповідав мінімальному рівню вимог ЄС щодо прав держави на арешт, конфіскації та повернення активів. Як повідомляла раніше "Європейська правда", парламент суттєвознизив цей рівень, особливо обмеживши повноваження щодо арешту активів.
"Пакет законодавства щодо повернення та конфіскації, запропонований урядом – а саме законопроекти № 2540а, 2541а, 3040 – можна вважали конструктивною законотворчою базою, яка забезпечую повну відповідність у до європейських стандартів...
Необхідно зазначити, що повсюди в Європі існують жорсткіші механізми, які надають (владі) потенційно більш ефективні інструменти. Воджночас, пропозиція українського уряду спрямована на те, щоби якнайшвидше забезпечити найбільш термінові потреби... системи правосуддя та правоохоронних органів", - йдеться в заяві Томбінського.
Як повідомляла "Європейська правда", Рада схвалила цей пакет законопроектів, суттєво змінивши урядові пропозиції щодо арешту, конфіскації та управляння активами.
Водночас, в представництві ЄС, Європейській правді пояснили, що наразі не готові коментувати ухвалену редакцію "безвізового пакету". "Ми, як це відбувається зазвичай, чекаємо на текст цих документів з усіма внесеними правками, щоби вивчити та проаналізувати їх на відповідність законодавству ЄС", - заявили в представництві.

Китай заявив про намір встановити безвізовий режим з РФ

Китай заявив про намір ввести безвізовий режим з Росією з метою збільшення туристичних потоків між країнами. Про це повідомив у вівторок, 10 листопада, голова департаменту країн Європи та Азії МЗС КНР Гуй Цунью.
«Ми намагаємося зробити туризм ще однією сферою для укріплення стосунків з Росією. Один з методів залучення туристів - спрощення візового режиму», заявив китайський дипломат.
«Ми налаштовані і надалі спрощувати режим для туристів – аж до скасування візового режиму з РФ як такого . Мова йде про поїздки, у тому числі без туроператорів. Чинний безвізовий режим для груп понад 5 осіб не повною мірою задовольняє потреби (країн)», - відзначив Цунью.
Він також заявив, що «за останні два роки загальна кількість китайських туристів, які відвідали Росію, зросла удвічі, перевищивши позначку у 1,1 млн осіб на рік».
Крім того, дипломат зауважив, що такі заходи позитивно вплинуть на економіку РФ: «Якщо нам вдасться довести кількість туристів з КНР до РФ до 5 млн осіб на рік, то російська скарбниця отримає значний ресурс. Кожен турист витрачає близько двох тисяч доларів. Щорічно вони приноситимуть Росії близько 10 млрд доларів».
Нагадаємо, у жовтні Росія погодилася на створення з Китаєм вільної економічної зони в Іркутську. Як повідомлялося, Росія готова віддати Китаю контроль на стратегічних нафтогазових родовищах.

Бойовики різко активізувалися на двох напрямках – карта АТО

Упродовж минулої доби російсько-терористичні війська завдали потужних обстрілів уздовж лінії розмежування вогню на Донецькому та Артемівському напрямках.
Також під обстріл потрапила Попасна Луганської області.

Верховна Рада проголосувала за спецконфіскацію для корупціонерів

Рада ухвалила закон з пакету щодо лібералізації візового режиму з ЄС “Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні”
За цей закон проголосували 272 із 374 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі, передає кореспондент УНІАН.
Голова комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін на засіданні парламенту зазначив, що запропонована Кабміном норма про поширення спецконфіскації на всі злочини не відповідає вимогам ЄС.
За його словами, директивою ЄС передбачено, що спецконфіскація має стосуватися лише окремих злочинів - корупційних правопорушень, правопорушень, пов'язаних з відмиванням грошей, тероризмом, злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків та інших.
Він зазначив, що урядом пропонувалося застосування спецконфіскації до третіх осіб.
Кожем'якін наголосив, що одночасно в статті 6 директив ЄС чітко зазначено, що третя особа принаймні повинна була б знати, що мета передачі майна була спрямована на уникнення конфіскації на основі конкретних фактів і обставин, в тому числі, що передача або придбання здійснювалося безоплатно, або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості.
Депутат повідомив, що під час підготовки до другого читання законопроекту надійшло 96 поправок від народних депутатів, і комітетом було враховано 20 пропозицій.
Кожем'якін доповів, що 9 листопада за дорученням голови Верховної Ради Володимира Гройсмана було проведено засідання комітету. За результатами цього засідання підготовлено додаткову порівняльну таблицю до законопроекту, і в ній є дві правки, одна з яких технічна - зміна назви проекту.
Він зазначив, що разом з юридичним управлінням ВР будуть доопрацьовані правки щодо ухваленого закону.Отож на даний час ВРУ  прийняла 2 законопроекти з "безвізового пакету" про вдосконалення інституту спецконфіскації та про арешт майна з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні.

Американський суд ветував плани Обами щодо легалізації мігрантів

Президент США планував захистити від депортації близько 5 млн нелегальних мігрантів.
Апеляційний суд п'ятого окружного суду США в Новому Орлеані заблокував план президента Барака Обами щодо захисту приблизно 5 млн нелегальних мігрантів від депортації, повідомляє Radio Liberty.
"Суд залишив в силі заборону суду Техасу щодо легалізації, зокрема, мігрантів, які прибули до США нелегально, але у яких народилися тут діти, які за законом є громадянами США. Республіканці критикували ці плани Обами, які він оголосив ще рік тому. 26 штатів з 50 оскаржили такі дії адміністрації", - йдеться в повідомленні.
Як зазначається, нинішня заборона суду щодо легалізації окремих категорій мігрантів означає, що Обама навряд чи зможе виконати одну зі своїх передвиборних обіцянок, перш ніж покине посаду президента в 2017 році.
Рішення Апеляційного суду може бути оскаржене Верховним судом США, але процес може зайняти кілька місяців.
Деякі групи іммігрантів закликали Білий дім оскаржити рішення у Верховному суді негайно.
Новини за темою: Обама затвердив бюджет США на найближчі два роки
Як повідомлялося, США готові прийняти 10 тис. сирійських біженців. З урахуванням мігрантів з інших країн Штати готуються розселити 85 тис. осіб.